Як громадські активісти й науковці протидіяли російським фейкам і просували позицію України в Африці

Події
Перегляди: 892
20 жовтня 2022

Війна в Україні, розв’язана російським загарбником, вплинула й на країни африканського континенту, спричинивши руйнацію торгових шляхів  і поставивши населення Африки перед загрозою голоду.  Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів у жовтні тур країнами Африки, щоб кардинально розширити економічну та політичну співпрацю з цими країнами.

Вслід за візитом  очільника зовнішньополітичного відомства України низкою африканських країн вирушила   делегація українського громадянського суспільства  – у рамках проєкту, який передбачає просування української позиції в країнах Глобального Півдня.

До складу делегації увійшли професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань, голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, віцепрезидент з економічної освіти Київської школи економіки Олег Нів’євський.

«Я на інформаційному фронті цієї війни: протидіяти російським фейкам в Африці та просувати наші політичні, економічні, культурні відносини», – написав Олексій Гарань на своїй сторінці у Facebook на початку подорожі. Подальший репортаж про цей візит  також базуватиметься на дописах Олексія Гараня у соцмережах.

Читайте також: Російська пропаганда дуже сильна, особливо у країнах третього світу

Першою країною туру  була Нігерія. Але в переддень приїзду української делегації на африканський континент велику ознайомчу статтю Олексія Гараня опублікувала газета  Гани «Business 24» під заголовком  «Ukraine`s war is Ghana`s war too», в якій науковець розповів про головні цінності збройного опору українців у цій загарбницькій війні, розпочатій Росією, і пояснив, чому  ця війна – не просто локальна сутичка, в якій Україна бореться за свій суверенітет і виживання,  а на карту поставлено майбутнє всього світу, зокрема й Гани, адже йдеться про жахливі економічні наслідки для всіх.

«У жовтні я їду до Гани, щоб зустрітися з лідерами політичних, ділових кіл та громадянського суспільства, щоб краще зрозуміти, як війна, розв'язана Росією, вдарила по ганцям, і дослідити, як наші дві країни можуть краще працювати разом, щоб протистояти загрозі тиранії», – описує мету візиту Олексій Гарань.

Зустрічі в Нігерії були з ранку до вечора, розповідає науковець.

Одна із таких –  із  членом Комітету з питань зміни клімату Палати представників Семюелем Онуїгбо, який написав на своїй сторінці у  Твіттері:

«Сьогодні я зустрівся з українською делегацією громадянського суспільства. Наша розмова була зосереджена на питаннях енергетичної та продовольчої безпеки, зміни клімату, прав людини тощо. Очікую на подальшу плідну взаємодію».

Цікаво оповідає Олексій Гарань про зустріч  з нігерійським  бізнесменом і традиційним аристократом Габріелем Ігбінедіоном, який має титул «Есама»,  що означає «Син народу».

«Це була одна з найдивовижніших зустрічей в житті учасників делегації... Ми зустрічалися з His Excellency Chief (тобто Вождь) Sir Dr Gabriel Igbinedion, який носить титул Esama ("Син Народу") of Benin Kingdom (не плутати з країною Бенін).

Виявляється, що в Нігерії зберігаються історичні території, які досі називаються королівствами із своїми королями. Esama, як то кажуть, не перший в королівстві, але й не другий (див. його офіц сайт) http://igbinedion.net/).

Він справжній олігарх, який володіє шахтами, медіа, готелями, авіалінією, лікарнями, університетом, його діти обіймають важливі державні посади. І ВІН ВЕЛИКИЙ ДРУГ УКРАЇНИ. Постійно наголошує, що молиться за українську перемогу, уклав угоди з трьома українськими університетами.

Ми побачили, що таке ієрархічна структура. 88-річний Есама щось стисло запитував, слухав відповідь, затим наступала 10-хвилинна мовчанка. Потім знову із почуттям гумору запитував Does anybody here speak English? Ми відповідали і знову наступала мовчанка, під час якої Есама дивився на великому екрані бої без правил.

Мене представили, як лідера групи (враховуючи вік і професорство), мене посадили найближче від Есами і згодом вручили віски Glenfiddich 21 року витримки. Я второпав, що треба швидко поділитися з усіма.. Далі всі розслабилися, по черзі підходили спілкуватися з Есамою, а я навіть удостоївся честі нетривалий час посидіти біля нього на диванчику і показувати фото та відео з України.

Наприкінці всі гості отримали величезні сервізи (як їх довезти до Києва, враховуючи ще 4 авіаперельоти і 2 поїзди? - два блюдця таки розбилися у дорозі).

Але головне, що Есама при нас телефонував місцевим VIP і домовлявся про зустрічі з нашою делегацією», - закінчує свою оповідь  про  візит до Есами професор політології.

Відбулася також зустріч з представниками духовного лідера і найпотужнішого короля народу йоруба Оджаджа ІІ, який носить титул  “Ооні з Іфе” (Ooni of Ife) (Іфе - одне з найдавніших міст народу йоруба).

В Нігерії "а high-class Ukrainian delegation" (як назвало українську делегацію нігерійське видання VANGUARD) зустрічалася  з представниками влади, зокрема главою президентської фракції в сенаті Орджі Калу (в центрі на фото нижче). 

А також -  з кандидатом від опозиції в президенти, колишнім віцепрезидентом Атіку Абубакаром (три світлини нижче, на одній з них Олексій Гарань показує сигнали повітряної тривоги у своєму телефоні).  Обидва потім зробили сильні заяви для преси.

Атіку Абубакар написав на своїй сторінці у Twitter:

“Сьогодні я приймав делегацію органів громадянського суспільства з України. Делегація пояснила, як конфлікт в Україні продовжує завдавати шкоди правам і гідності людини, а також спричиняти супутні продовольчі та енергетичні кризи не лише в Європі, але й у всьому світі”.

Пересування і столицею Абуджею, і 20-мільйонним Лаґосом – найбільшим містом Африки – проходило в супроводі охорони. Олексій Гарань пояснює – через діяння радикального ісламістського угруповання «Боко Харам», зокрема насильство й викрадення людей, в Нігерії небезпечно для іноземців. Тому  звичайні нігерійці приставляють охорону до своїх гостей.

«На фото  наша делегація розстається в Лаґосі з нашим охоронцем Джамбо. Джамбо, як і ще 5 тис. нігерійців, готові воювати за Україну», – пише Олексій Гарань.

У Аккрі - столиці Гані - набагато спокійніше, додає далі професор. 

«Можливо, тому, що справа поліції в надійних жіночих руках, що тримають автомати?», – коментує світлину (нижче) Олексій Гарань.

Дорогою в  Гані, вздовж річки Вольта, відбулася  зустріч з місцевою владою і жвава розмова  з тутешніми фермерами. 

«Прямо на полі записали TV-матеріал про тяжке становище фермерів через напад Росії (ціни на добрива і енергію). Вони нам про це емоційно розповідали. Так що треба доносити це ширше через африканську пресу.

... А по дорозі - кілька бордів з їхніми традиційними вождями (королями)», – оповідає далі Олексій Гарань.

Насправді  соціальна структура в цих країнах залишається патріархальною, з племінним  розподілом, розповів Олексій Гарань в інтерв’ю на телеканалі Еспресо.TV по приїзді до Києва.

“Це теж проблема для розвитку, адже вони намагаються побудувати націю, що  дуже непросто. До речі,  питання політичної нації  - це те, що їм зрозуміло, коли об'єднуються люди різних етнічних груп заради того, щоб розвивалася країна, щоб було почуття єдиної родини”, - прокоментував він.

В Гані, наприклад, є парк з показовою назвою  “Парк націоналізму”.

“Вони пишаються ним. Націоналізмом в розумінні патріотизму, в розумінні об'єднання  представників різних спільнот”, - зазначає  професор.

“Чому в Гані можна пишатися націоналізмом, а у нас ні?”, - риторично запитав він у своєму профілі на Facebook.

І як же без лекції професора? Коротеньку лекцію про історію українсько-російських відносин  прослухали й фермери з Гани.

«Цінова криза сильно вдарила по фермерах Гани. Дехто навіть чув про Кримський міст (!) Хоча в соціальній структурі лишається великий вплив спадкових вождів. Ну, а Гарань розмахує руками як завжди на лекціях, чи на прес-конференціях», – підписав Олексій Гарань під відео.

А ще і в Гані, і в Нігерії були численні зустрічі з представниками бізнесу, громадськими активістами і, звичайно ж, пресконференції та виступи у ЗМІ.

Перед  аудиторією в LECIAD Legon (дослідницький центр, створений у 1989 році як Інститут міжнародних відносин та дипломатії на прохання Міністерства закордонних справ Гани) професор Олексій Гарань  пояснив, як дії Путіна стали головним рушієм бажання України вступити до НАТО, а не навпаки.

А в комунікації з медійниками ставалися й забавні випадки.

"Не обійшлося і без курйозів. На нігерійському Arise ТV мене протитрували як Olexiy Haran, ILKO KUCHERIV. Чи їх редактори не розібралися з моєю візиткою і вирішли, що ім'я засновника "Демініціатив" і є назвою організації, чи що - лишається загадкою. І таке буває...

Але ми точно не пасли задніх у спілкуванні із ЗМІ. Правда на нашому боці", - підсумував Олексій Гарань.

Останні новини з категорії Події

Експерти порадили, як інформаційно бити по російській пропаганді

Звідки українці отримують інформацію про війну та які інформаційні виклики долають - експертне обговорення результатів соцопитування
19 квітня 2024

Більшість українців не підтримує прихід до влади після війни жодної з чинних партій

Експертне обговорення результатів опитування соціологічної служби Центру Разумкоа "Оцінка ситуації в країні, довіра до соціальних інститутів...
12 квітня 2024

«Молодь і люди середнього віку стануть рушійною силою нашого відновлення»

Презентація загальнонаціонального соціологічного опитування Фонду «Демократичні ініціативи», проведеного на замовлення мережі «Вікно Відновл...
29 березня 2024

Більшість українців вірять: Україна відновить свій довоєнний соціально-економічний потенціал

Експертне обговорення результатів загальнонаціонального опитування щодо проблем відновлення України та медіаспоживання громадян, проведеного...
19 березня 2024