root
Перегляди: 326
20 липня 2022

Українських аграріїв війна не зламала, але їм потрібні розуміння й підтримка – обговорення результатів дослідження

Тимчасово окуповані території, заміновані поля, спалені й розграбовані техніка та виробничі приміщення,  відсутність пального, неможливість реалізувати продукцію через заблоковані морські порти, відсутність оборотних коштів й часом незрозуміла податкова та кредитна політика держави – всі  ці випробування та виклики випали на долю українських аграріїв через вторгнення росії в Україну. Але галузь вистояла й цьогоріч українці будуть з хлібом.    Про це йшлося на пресконференції  «Аграрний сектор під час війни: чи можна мінімізувати втрати і рухатися вперед?», яку організував Фонд  Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва за підтримки Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та сприяння Коаліції «Реанімаційний Пакет Реформ».  На заході були представлені результати дослідження, яке провів Фонд у травні-червні серед аграріїв різних регіонів.

 За словами модератора заходу, комунікативного менеджера «Демінціатив» Юрія Горбаня, було проведено 33 глибинних інтерв’ю та  11 фокус-груп з аграріями, переважно дрібними та середніми фермерами, в різних регіонах України. Причому досліджувалися території як в умовно мирних регіонах центру та заходу країни, так і ті, що були в тимчасовій окупації та де велись бойові дії. За словами Юрія Горбаня, під час проведення фокус-груп та інтерв’ю аграрії відзначали актуальність, потрібність й просто увагу до них.  «Люди нам говорили, що ми були першими, котрі запитали – що їм болить й що треба робити далі», – відзначив комунікативний менеджер.

  Результати дослідження аналітики «Демократичних ініціатив» виклали у Звіті «Оцінка перспектив відновлення дрібного та середнього агробізнесу в Україні та аналіз ключових запитів», що містить, окрім «діагностичної»  складової,  ґрунтовні висновки та рекомендації для органів державної влади та міжнародних структур щодо зменшення негативних наслідків війни на продовольчу безпеку України та світу.

Найбільшими проблемами агросектору під час війни стали зміна логістики та ринків збуту, — Андрій Барбелюк

Українські аграрії під час війни зіткнулися з двома великими проблемами — зміною системи логістики і ринків збуту та низкою проблем меншого масштабу, зазначив, презентуючи результати дослідження, один із його авторів, асоційований аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Андрій Барбелюк.

«Військові дії в Україні призвели до зміни звичної логістики та ринків збуту, що стало для українських фермерів двома великими проблемами, за якими почалися проблеми меншого масштабу — зменшення обігових коштів, касові розриви, подорожчання пального», — розповів Андрій Барбелюк.

За його словами, дрібні фермери, на відміну від середніх агропідприємців, що займаються вирощуванням зернових культур і орієнтуються на експорт, зазвичай більш мобільні, краще переживають цей період і швидше пристосовуються до змін.

«Середні постраждали значно більше. До того ж проблеми із збутом у них не тільки були, а й залишаються донині. І якщо говорити про цей сезон, то він більш-менш пройшов нормально. А ось наступний залишається під великим питанням», — зазначив експерт.

Як свідчать дані дослідження, значна частина опитаних сільгоспвиробників вказують на те, що галузь загалом динамічно розвивалася. Фундаментальних та невирішуваних проблем не виникало, підприємства продовжували поповнювати технічні засоби, застосовувати нові технології ведення сільського господарства та намагались розвиватися у довготерміновій перспективі.

«Фермери попри все налаштовані позитивно. Ті з них, хто знаходиться в зоні бойових дій, розраховують повернутися до своєї діяльності. Ті, хто знаходиться на мирних територіях, шукають нові ринки збуту, нові ніші, змінюють напрямки свого господарства відповідно до попиту», — повідомив Андрій Барбелюк.

Для сприяння подальшого розвитку галузі в фонді «Демократичні ініціативи» розробили низку рекомендацій для суб'єктів держави та міжнародних донорів.

Експерти зауважили, що по-перше, варто змінити податкову систему, з тим щоб зменшити податкове навантаження на сільгоспвиробників.

«Цього року має запрацювати податкова новація — мінімальне податкове зобов'язання для фермерів, яке стане додатковим навантаженням. Тоді як треба навпаки це навантаження зменшувати», — зазначив Барбелюк.

По-друге, потрібно розробити спеціальні програми фінансової підтримки фермерів на відновлення знищеного або пошкодженого майна і техніки. Це можуть бути лізингові програми, грантові програми, програми доступного фінансування тощо.

«Питання доступу до пального — ще один центр уваги з боку уряду. Доволі часто фермери скаржатьсяь на те, що мають гроші, але не мають фізичної можливості купити пальне. Тому ми рекомендуємо уряду розробити якісь програми із забезпечення стабільного доступу агропідприємців до пального», — сказав експерт.

Щодо рекомендацій міжнародним донорам, то вони, як зазначають в фонді «Демократичні ініціативи», вже частково виконуються.

«Ведуться перемовини щодо розблокування портів, є допомога із збутом продукції як минулого урожаю, так і нового. Потрібно поширювати програми із максимального сприяння експорту до країн ЄС. Ще одна рекомендація — розробити грантові програми та пільгові кредитні програми для дрібних виробників. Оптимальний розмір гранту для малих фермерів на відновлення обігових коштів — від 20 до 50 тис. доларів. Це невеликі кошти. Для фермерів, які втратили техніку, ми рекомендуємо створити спеціальні програми з її відновлення шляхом створення кооперативів. Це було б і оперативно, і більш ефективно», — наголосив Андрій Барбелюк.

Попри зміщення термінів кампанії, всі поля  були засіяні, — Валерій Мозговий

  Про ситуацію на територіях, що були тимчасово окуповані й де велись бойові дії, розповів заступник голови Новобасанської територіальної громади Чернігівської області Валерій Мозговий.  

Росіяни завдали величезної шкоди цій території, вони громили там сільгосптехніку й виробничі приміщення, грабували місцеву школу й знущалися над людьми. На полях лише цієї громади  сапери знешкодили понад 20 000 нерозірваних боєприпасів. Але попри все, стверджує  Валерій Мозговий, українських селян  ворог не зламав і  не постави на коліна. Попри зміщення термінів кампанії, всі поля  були засіяні. 

Серед актуальних проблем  залишаються ті самі  логістичні  маршрутами для експорту, бо продукція переважно реалізовувалась через південні порти. А ще він звернув увагу на особливості оподаткування виробників сільськогосподарської продукції на постраждалих територіях. За словами Валерія Мозгового,  аграріям на територіях, де велися бойові дії, запровадили податкові пільги. Але це негативно вплинуло на соціальну інфраструктуру, яка фінансувалась  із  цих місцевих податків.

«Треба пам’ятати, що з цих податків формуються бюджети громад. А від цього залежить заробітна плата учителів, медиків, працівників інших бюджетних установ. Прохання не забували потреб громад. Але головне – перемогти в цій війні», – резюмує заступник голови громади.

Нам потрібний чіткий сигнал – фермер потрібен державі, – Олександр Дмитрук

Голова фермерського господарства «Вітам», голова асоціації фермерів Черняхівського району Житомирської області Олександр Дмитрук найбільшою загрозою для галузі вважає можливий відтік трудових ресурсів за кордон.

 «Якщо раніше найнятому робітнику в нашій місцевості треба було платити 20 000 гривень, то через інфляцію та стрибок курсу долара треба піднімати  зарплату на 30 чи 50 відсотків. Але для цього треба   мати прибутки, а їх не буде. Треба розблокувати порти й підняти патріотичну та націоналістичну свідомість українців, бо ми втратимо людей», – вважає аграрій.

  Серед інших болючих проблем Олександр називає блокування відшкодування ПДВ експортерам.

 «Нам потрібний чіткий сигнал – фермер потрібен державі. Був чудовий сигнал, коли скасували норму закону, яким накладалися штрафи на переміщення негабаритної сільгосптехніки. Але водночас удар у бік від держави – блокування ПДВ. Моє підприємство завжди чесно працювало, але відшкодування ПДВ заблокували. Це – нехороший посил від держави. Й чую ще одне питання від фермерів. Чому держава, маючи у держрезерві стратегічне зерно, не може сформувати ціну трохи більшу від наших витрат, адже наша галузь може витягнути нашу країну після перемоги», – висловив біль селян Олександр Дмитрук.

Потрібен аналіз ринків збуту, на що і кого орієнтуватись при продажу продукції, – Роман Михайлич

    Глобально дивиться на проблеми аграрного сектора й  заступник голови правління ГО «Патріоти рідного краю Україна» (Черкащина), голова Президії «Асоціації виробників фітосировини України» (лікарських рослин) Роман Михайлич.

На його думку, важлива комунікація, адже «фермери живуть одним життям, а влада своїм».

«Багато говорять про надання пільгових кредитів та грантів від держави. По факту – більша частина фермерів цього не отримують. Й парадокс  – після багатьох звернень щодо відмов у позиках  дати офіційну відповідь, ми чуємо від банків шокуючі слова – це комерційна таємниця», – каже Роман Михайлич.

За словами аграрія в уряді має бути чітке розуміння, які напрямки аграрного бізнесу потрібно розвивати в конкретних регіонах. Потрібен аналіз ринків збуту, на що і кого орієнтуватись при продажу продукції.  

«Нам потрібно планувати в кожному регіоні уже зараз, щоб і малий, і середній фермер розумів –  куди ми йдемо й чим займаємось. Й наші міжнародні партнери повинні бачити  – для чого ми це робимо й чим можемо бути корисними їм», – констатував Роман Михайлич .  

Український фермер самостійно робить усе, щоб його підприємство працювало. Держава в межах своїх ресурсів намагається допомагати, – Тарас Висоцький

Формат заходу, коли аналітики представили результати дослідження, а фермери висловили свої актуальні коментарі, сподобався першому заступнику міністра аграрної політики та продовольства України Тарасу Висоцькому

Він відзначив, що у його відомстві  вибудовують схему комунікації  з аграріями як мінімум через три канали. Щотижня відбуваються  контакти з фермерськими асоціаціями, які максимально поширюють інформацію серед своїх членів.  Поширюється актуальна інформація й через обласні управління АПК та  громади.

«У кожного керівника громади є мій контакт. Якщо ці канали працюють – люди все знатимуть», – акцентував держслужбовець.

Він також розповів, що нагальний аналіз сільськогосподарських ринків був нещодавно представлений міжнародним партнерам на конференції в Лугано.  Документ «Нова агарна політика», з яким можна познайомитися на вебсайті відомства та сайтах партнерів, містить блоки за напрямами, як то тваринництво, садівництво,  переробка,  і розглядає розвиток цих сфер за  трирівневою моделлю  – у воєнний час, післявоєнне відновлення та подальший поступ.     

З 1 липня запроваджено грантову підтримку від держави. Сума мікрогрантів становить до 250 тисяч гривень, а наприклад, на садівництво, теплиці чи переробку – від 7 до 10 мільйонів гривень. Для середнього бізнесу – це непоганий старт. 

Щодо очікуваного  врожаю зернових культур, в Міністерстві аграрної політики та продовольства Україні планують отримати в 2022 році  приблизно 52 млн тонн,  олійних культур -–13-15 млн тонн, зазначив перший заступник очільника відомства.

Він зауважив, що це не остаточна цифра, адже наразі неможливо точно спрогнозувати обсяги цьогорічного врожаю кукурудзи.

Тарас Висоцький також повідомив, що  в Україну буде ввезено спеціальне обладнання для тимчасового зберігання зернових культур.

«У нас є підтвердження від міжнародних партнерів про додаткове завезення великих мішків, які вміщують по 200 тонн та обладнання для закладки і розвантаження. Приблизно додатково на 10–15 млн тонн зерна. У серпні плануємо розпочати процедуру розподілу», – сказав він.

За словами Тараса Висоцького, такої кількості обладнання буде достатньо для того, щоб при існуючих темпах експорту зберігати цьогорічний врожай. В мішках зерно може зберігатися протягом 12-17 місяців.

«Український фермер без державної підтримки – самостійно, незалежно – робить усе, щоб його підприємство працювало. За це велике спасибі. Ми в межах існуючих ресурсів намагаємось допомагати», – підсумував Тарас Висоцький. 

Публікація підготовлена за матеріалами Укрінформу в рамках виконання проєкту «Оцінка перспектив відновлення дрібного та середнього агробізнесу в Україні та аналіз ключових запитів» за підтримки Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.

Останні новини з категорії root