Парламентські вибори 2019: рейтинги партій, електоральні настрої українців

Опитування
Перегляди: 11957
26 червня 2019

Загальнонаціональне опитування було проведене  Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова  з 13 по 20 червня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства  Нідерландів.
Для порівняння наводяться результати опитувань, проведених у різний час Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва разом з партнерами по Соціологічному консорціуму – Київським міжнародним інститутом соціології та Центром Разумкова.

  • Переважна більшість  громадян  (81%) має намір взяти участь у парламентських виборах України: 51% у цьому впевнені і ще 30% візьмуть участь «скоріше за все». За віком, на відміну від попередніх виборів, не виявлено істотної відмінності у готовності брати участь у виборах. Найменша готовність брати участь у виборах виявилася серед молоді до 30 років (впевнені у своїй участі у виборах 45% і візьмуть участь «скоріше за все» – 34%), а найбільша готовність – серед громадян, старших за 60 років (відповідно, 68% і 22%).   Серед регіонів найвищу готовність взяти участь у виборах висловили респонденти із  Центрального та Південного регіонів і  нижчу – на Донбасі.
     
  • Лідером виборчих перегонів з великим відривом є Партія «Слуга народу» (33,6% серед усього населення і 42,7% серед тих, хто піде на вибори і визначився з вибором). Долають виборчий бар’єр партії «Опозиційна платформа «За життя»  (9,5% серед усіх і 10,5% серед тих, хто визначився),  «Батьківщина» (9,3% серед усіх і 10,2% серед тих, хто визначився);  «Європейська солідарність» (відповідно, 8,9% серед усіх і 9,8% серед тих, хто визначився);  «Голос» (5,8% серед усіх і 6,4% серед тих, хто визначився).

    На межі проходження  партія «Сила і честь» (4,1% серед усього населення і 5,2% серед  тих, хто визначився з вибором).
    Ще має шанси досягти потрібного результату партія  «Громадянська позиція» (3,7% серед усіх і 4,1% серед тих, хто визначився.
    Перспективи інших політичних сил потрапити до Верховної Ради можна оцінити як мінімальні.

За регіонами:

Партія «Слуга  народу»  є лідером в усіх регіонах. Найбільше готові підтримати партію на Півдні (55% серед тих, хто збирається голосувати), на Сході  «Слуга народу»   має 42%, У Центрі – 35%, на Заході – 32%.

Партія «Опозиційна платформа «За життя» найкращий результат має на Сході (19%) та на Півдні (14%). Натомість її значно менше підтримують у Центральному регіоні ( 6,7%) і майже не підтримують на Заході (1,2%).

За партію «Батьківщина» найбільше готові проголосувати в Центральному регіоні (13,1%), проте й у інших регіонах партія має прохідний результат: 8,3% на Заході, 7% на Півдні, 5,2% на Сході.

Партія «Європейська солідарність» має найбільшу підтримку в Центральному (12,4%) та Західному (10,9%) регіонах і отримує непрохідні відсотки у Південному (3,3%) та Східному (4,2%) регіонах.

Партія «Голос» має високу підтримку у Західному регіоні (13,4%) і значно меншу – у Центральному (4,4%) й зовсім незначну – на Півдні (1,3%) та Сході (2,6%). 

За віком:

У віковому розрізі політичні сили можна поділити на ті, які підтримує більшою мірою молодь, і ті, які мають більшу підтримку від старшого покоління. До партій, яким більше симпатизує молодь, слід віднести в першу чергу партію «Слуга народу»: за неї  готові проголосувати 57% молоді віком до 30 років, далі із зростанням віку виборців підтримка дещо спадає, і серед виборців віком 50–59 років і старших за 60 років відсоток голосів становить  27% і 29%. Проте  навіть у цій старшій групі виборців «Слуга народу» є явним лідером.

До політичних сил, яким симпатизує більше старше покоління, слід віднести насамперед партію «Опозиційна платформа «За життя», за яку готові віддати свій голос 16,4% тих, кому за 60 років і лише 3,5% молоді до 30 років. Переважає старший електорат і серед симпатиків партії «Батьківщина»: у  групі 50–59 і старше 60 років за цю партії готові проголосувати 13% виборців, а серед наймолодших – лише 4,5%.

Непогані відсотки старшого електорату має й партія «Сила і честь» – 7%  серед виборців, старших за 50 років, от тільки серед молодших підтримка значно нижча за виборчий бар’єр.  

Більш рівномірно у віковому розподілі представлений електорат партії  «Європейська солідарність»: 8–10% майже в усіх вікових групах, за винятком наймолодших (6%).

Партія «Голос», навпаки, має  приблизно однакову підтримку в усіх вікових групах виборців (68%), за винятком найстарших, де за цю партію готові віддати свій голос лише 3,5% виборців.

  • У виборчих симпатіях чоловіків і жінок істотних відмінностей немає.
     
  • Вперше після 2005 року більшість громадян вважає, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі –  у цьому переконані 41% громадян проти 35,5% тих, хто вважає напрям руху країни неправильним.   Півроку тому, у грудні 2018 року лише 18% громадян були впевнені у правильному поступі країни, а 70% вважали напрям розвитку неправильним.
     
  • Серед регіонів найбільше впевнених у тому, що Україна йде правильним шляхом, на Заході –  50%, протилежну точку зору мають 30%. Дещо переважає позитивний погляд на напрям розвитку країни й на півдні – 39%, а 33% впевнені в протилежному. Майже діляться думки на Сході: 39% вважають, що напрям розвитку правильний і 40% –  що ні, та у Центральному регіоні, відповідно, 38% і 36%. 
     
  • Найбільш оптимістично сприймає дійсність  молодь: серед молоді віком до 30 років 50% вважає, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, не згодні з цим 30% їхніх ровесників. Далі з віком  позитивних відчуттів меншає:  у віковій групі 30–39 років певні в правильному напрямі розвитку подій в Україні 43%,  протилежну думку мають 34%, у віковій групі 40–49 років, відповідно, 41% і 35%,  у віковій групі  50–59 років  вже переважає песимізм: лише 33% певні, що Україна розвивається в правильному напрямі, а 42% впевнені у протилежному, а у групі тих, кому за 60 років, думки розділилися: 38% вважають, що вектор розвитку правильний, а 40% – що ні. 
     
  • Виборців тих чи інших політичних сил можна поділити на оптимістів та песимістів. Оптимістично сприймають нинішню ситуацію виборці двох політичних сил – партії «Слуга народу», де 61% вважають нинішній напрям розвитку країни правильним (не згодні 20,5%) та партії «Голос» (51,5% виборців певні у правильності  напряму розвитку і 28% – ні).
     
  • Найбільш песимістично налаштовані виборці партії «Опозиційна платформа «За життя», серед яких 58% вважають напрям розвитку країни неправильним і лише 23% – правильним. Серед виборців партії «Європейська солідарність» теж переважає впевненість у неправильності  напрямку (49%  проти 26%). І серед виборців «Батьківщини» теж дещо переважає впевненість у хибності напряму розвитку подій: 42% – за «неправильність» і 34% – за «правильність».   
     
  •  Порівняно з травнем 2018 року  вдвічі (з 17 до 34%) зросла кількість громадян, які вважають, що Україна здатна подолати наявні проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років і водночас удвічі зменшилася кількість тих, хто вважає, що Україна взагалі не здатна подужати проблем та труднощів – з 19% до 9%.   

    ЗАВАНТАЖИТИ З ТАБЛИЦЯМИ  

Останні новини з категорії Опитування

Повоєнне відновлення України та медіаспоживання: загальнонаціональне соціологічне опитування

Загальнонаціональне опитування проведене з 3 по 12 березня 2024 року на замовлення медіамережі «Вікно Відновлення»
28 березня 2024

"Нова українська школа" в 5–6-х класах: виклики впровадження

Результати опитування близько 600 педагогів/-инь, які працюють із 5–6-ми класами НУШ, і двох хвиль глибинних інтервʼю, проведених ГО “Смарт...
15 березня 2024

Підсумки 2023 року: громадська думка українців

Загальнонаціональне опитування проведено з 8 по 15 грудня 2023 року
27 грудня 2023

Соціально-економічні проблеми, ставлення до влади, ідентичність: регіональний вимір загальнодержавних викликів на Сумщині та Чернігівщині

Опитування проведено з 11 по 21 вересня 2023 року у Сумській та Чернігівській областях
16 листопада 2023