«Крим – наш!», – сказали українці через рік після анексії. Експерти – менш оптимістичні і закликають владу до політики сприяння жителям півострова


Крим вже як рік захоплений Росією. Однак протягом  усього цього часу,  з початку окупації, робота щодо повернення Криму на державному рівні  не провадиться. Якою має бути державна стратегія та політика повернення півострова під українську юрисдикцію, під час круглого столу ««Крим – рік після анексії. Що далі?»  спробували обговорити експерти.

Питання повернення Криму практично перестало бути задачею як внутрішньої, так і зовнішньої політики, наголосила директор Департаменту зовнішньої політики МЦПД, керівник проекту «Започаткування Національного діалогу в Україні» Олена Захарова, відкриваючи засідання.  «Існує навіть точка зору, що Крим наразі не на часі  і до нього потрібно буде повернутися лише після вирішення проблеми Донбасу». Експерт зауважила, що така почерговість вирішення конфліктів активно  нав’язується  російською стороною. А за фактом  Крим  залишається розмінною монетою у ході вирішення проблем Донбасу. «Відсутність державної стратегії щодо повернення Криму, його деокупації та реінтеграції на разі видається однією з найголовніших проблем і помилок існуючого уряду», – констатувала Олена Захарова.

Тим часом  для пересічних українців питання анексованого півострова залишається болючим і принциповим. На цьому наголосила директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна:  «Останнім часом справді здавалось, що про Крим забули… Але це  хибна думка, тому що 69% українців вважають Крим українською територією, а 42,5% переконані, що повертати півострів необхідно вже зараз, оскільки на анексованої території проживають українці і татари, які  потребують захисту.  Інші 26,5% вважають, що це питання потрібно буде порушити  через деякий час». Соціолог наголосила, що такі результати Фонд«Демократичні ініціативи» отримав, провівши дослідження в 11 регіонах України.

Найвищий відсоток тих, хто вважає Крим  територією  України, яка була анексована Росією, проживає на Галичині, там таких  90%, майже стільки ж – у Києві та на Волиині, 55% – буковинців і закарпатців, а от на Донбасі – таких лише 22% громадян.  «Так, на Донбасі проблемні цифри, але там теж немає єдності. 25% вважають, що це територія, яка не належить ні Росії, ні Україні. 29% жителів Донбасу вважають, що Крим був приєднаний легально, – каже директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна. – Майже 40% жителів Донбасу відповіли, що кримчани скористалися своїм правом на самовизначення, 16% вважають, що Крим завжди був російською територією».

Щодо методів повернення Криму, то 24% респондентів відзначають для цього необхідність проведення ефективних внутрішніх реформ в Україні та підвищення рівня добробуту, 13% - вказують на необхідність подальшого тиску і санкцій Заходу щодо Росії. Також 21% вважають, що повернення Криму відбудеться внаслідок погіршення внутрішньополітичної та економічної ситуації в РФ, а Україні не потрібно застосовувати для цього цілеспрямовані зусилля. Ще 14% вважають, що повернути Крим можна тільки військовим способом, а 16% не бачать жодних шляхів повернення Криму.

Експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталя Беліцер також поділилася результатами дослідження, які її інституція  проводила у формі фокус-груп, глибинних інтерв’ю  та експертних опитувань,  зокрема, у Херсонській області. Експерт пояснила, що Херсонщина це регіон, на якому наслідки анексії позначилися чи не найдужче, адже відбувся розрив між тісними зв’язками сусідів.  Тому й не дивно, вважає  Наталя Беліцер, що сплеск патріотизму щодо Криму на Херсонщині найвищий в Україні.

«Те, що Крим повинен належати Україні, вважає значно вищий відсоток на Херсонщині, ніж в цілому в Україні. Традиційно Херсон і область вважалися «червоним поясом», де високий відсоток населення голосував за комуністів, потім за Партію регіонів. І справді протягом року сталося те, що назвали тектонічними зсувами у свідомості, і щодо сплеску патріотизму це щось неймовірне!», –  каже Наталя  Беліцер.

Свої слова експерт проілюструвала такими даними. Серед лідерів громадської думки було опитано лідерів етнічних громад Херсонщини. Один із них, керівник Російського культурного центру імені Пушкіна Роман Медведєв, який має чималий авторитет у регіоні,  крім того, що Крим має бути повернений,  категорично заявив: «Крим –  це Україна, і водночас  це батьківщина кримських татар». При цьому він, за словами Беліцер, чи не єдиний заповнив анкету українською мовою. «Це неодмінно треба враховувати в усіх стратегіях  повернення Криму», – наголосила експерт.

Наталя Беліцер також застерегла соціологів не робити опитування в Криму телефоном. «Цілком зрозуміло кожному, хто знає, в якому стані перебуває суспільство Криму, наскільки  вони залякані  і вважають, що  всі їхні  телефонні переговори прослуховуються. Що вони можуть відповісти на запитання «Як вам живеться, краще чи гірше при нинішньому режимі?»… У  цьому контексті – це принципове питання, коли значна кількість людей, така само як і в Росії,  переконана, що їм дзвонить не соціологічна компанія,  а  що це провокація ФСБ», – акцентувала Наталя Беліцер.

Експерт також відзначила, що сьогодні Україна не тільки втрачає змогу поширити інформацію в Крим,  дедалі звужуються й можливості  отримати  повну інформацію із Криму. «В цю  ізоляція, в якій ми традиційно звинувачуємо Росію і кримську владу, значний внесок робить і сама українська держава, – зазначає експерт. – Загальне обурення головних акторів громадянського суспільства, експертів і  медійників  полягає  в тому, що заблокувавши нормальний переїзд із Криму на  материкову  Україну, ми робимо крок, який неминуче призведе до подальшої ізоляції Криму і подальшого посилення в ньому  російського чинника  та російських впливів». Наталя Беліцер наголосила, що в цьому сенсі українська  держава допустилася серйозної  помилки, і   закликала громадських активістів впливати на  владу, з тим щоб розблокувати пасажиро-транспортне сполучення з півостровом.

Коментуючи дані опитування, керівник відділу забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу Арсен Жумаділов сказав: «Я дуже радий, що серед тих, хто відповів на опитування, лише 14% висловилися за силове повернення Криму до складу України». Він вважає, що Україна не має інструментів, щоб військовим чином деокупувати Крим. Але тим часом українські громадяни, які живуть на анексованій території, зазнають дедалі більших утисків,  репресійна машина включається до всіх інакодумців.

Арсен Жумаділов вітає цифру у 70% українців, які вважають, що Крим треба повертати, але не бачить шляхів, як це можна зробити зараз. «З одного боку, не можна деокупувати Крим, тому що там є військові бази, і вони дуже сильні, з іншого – розуміємо, що його треба повертати. Деокупація і реінтеграція – це різні речі, коли ми говоримо про Крим. Деокупація це фізичне повернення Криму  під контроль  України. Це  те, про що було вже сказано – військовий шлях небажаний,  і скоріш за все повернення відбудеться завдяки погіршенню економічної ситуації в Росії, яка змушена буде віддати Крим у мирний спосіб. А ось реінтеграція Криму повинна починатися вже зараз. Ми повинні зберегти всі наші зв'язки з півостровом, щоб наші співгромадяни в Криму відчували приналежність до української держави, українського суспільства. Коли ж Україна заблокувала пасажирське сполучення з Кримом, вона покинула українських співгромадян на півострові, вимушеними будувати зв'язки вже не з  Україною, а з Краснодарським краєм. Є реальна інформація, що стали активнішими економічні та соціальні зв'язки   з Краснодарським краєм Російської Федерації», – зазначив Жумаділов.

Він також закликав поставити крапку в спекуляціях щодо статусу кримськотатарського народу, мовляв надання такого статусу не сприятиме  поверненню Криму  до складу України. «Якраз-таки з точністю до навпаки, – наголошує Жумаділов. –   З боку  Меджлісу кримськотатарського народу і його лідера Рефата Чубарова  була ініційована розробка нового проекту Конституції АР Крим. Це потрібно для того,  щоб ми мали чітке бачення  нового Криму у складі української держави, де буде відображено те, як ми чинитимемо по відношенню до Криму після його деокупації», – підсумував Арсен Жумаділов.

Економічний експерт благодійного фонду «Майдан закордонних справ», вихідець із Криму,  Юрій Смілянський підтвердив думку соціологів, що опитування в Криму сьогодні проводити неможливо.  «Сьогодні люди там спілкуються «групами довіри», – каже експерт. – Це коли 2–5 людей, на 300% упевнених один в одному,  збираються вдома,  ідуть у ліс, гори, на берег моря, щоб  поруч не було нікого, і проводять один з одним сеанси психотерапії, коли діляться своїми думками відкрито, не боячись, не озираючись…Люди в Криму дуже швидко повернулися до моделі поведінки людей совєтського суспільства, з усіма його страхами, готовністю «стучати», доповідати, писати, закладати».

Аналізуючи дані громадської думки, Юрій Смілянський зауважив, що думка суспільства, на жаль, не співзвучна з позицією влади. «Українські чиновники не думають так, як решта суспільства, і не роблять нічого для повернення Криму, – каже економічний експерт благодійного фонду «Майдан закордонних справ». – Саме тому, крім гучних заяв і широких обіцянок, не відбувається нічого, а якщо і відбувається, то навпаки». Юрій  Смілянський навів як приклад закон «Про вільну економічну зону «Крим»: «У країні триває війна, і ми не задоволені блокадою транспорту. Але повинні бути не задоволені тільки з однієї позиції: вона неповна. Ми чекаємо від закордонних друзів розширення санкцій, продовження тиску на Крим, але самі робимо все з точністю до навпаки. Ми говоримо слово «блокада», але дуже намагаємося її згладити. Сьогодні в селі Перевальне діє диверсійно-підготовчий центр для підготовки диверсантів на схід України, у селі Шкільне та Євпаторії – база підготовки диверсантів. Як їм легше проникнути на територію України? Звичайно ж,  поїздами… », – зауважив експерт.

Кримчанка,  кореспондент ІА «РБК-Україна» Марія Цатурян  закликала колег бути чесними один перед одним і зізнатись –  Україна давно програла Крим. «Україна ніколи не проводила в Криму, який сповідував проросійські настрої, жодної м’якої інтеграції мультинаціонального регіону в єдиний український простір, – аргументує свою позицію  журналістка. – Натомість Росія завжди мала доступ до Криму, створювала різноманітні громадські й аналітичні центри, заповнювала інформаційний простір. Саме інформаційний програш і склав ту основу, яка в якийсь момент дала змогу Російській Федерації зайти на півострів і сказати: «Крим – наш!»

Шанси вплинути на свідомість кримчан, особливо тих, хто не відчуває етнічної та ностальгійної спорідненості із Російською Федерацією, хто відчув економічне й соціальне погіршення життя за цей рік, є. Марія Цатурян переконана, що інформаційну кампанію яку  країна програла, треба відновлювати, і робити це на державному рівні, а не лише за допомогою волонтерів і громадських активістів.

Експерт з міжнаціональних відносин Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Ірина Брунова-Калісецька відзначила, що ще рік тому дуже багато кримчан не переймалися  питанням лояльності до будь-якої держави взагалі. «Ідентичність кримчанина була достатня, щоб спілкуватися винятково російською мовою, а читати потрібні документи українською, не заморочуватися, де, яка країна і куди іти, – пояснює свою думку психолог. –  Відповідно для мене не було визначального фактору, чому анексія стала можливою».  Ірина Брунова-Калісецька  зазначає, що  тепер, коли Крим окупований,  слід перейматися іншим питанням, а саме якого ставлення ми очікуємо від кримчан в разі реінтеграції і деокупації Криму. «Чи зустрічатимуть вони Україну з рушниками? Навряд чи. Чи змиряться вони, як змирились з анексією рік тому?» Політичний психолог вважає за необхідне закласти в стратегію повернення  розуміння того, якого ставлення до України хочемо бачити від кримчан.  І тоді це буде  одним з чинників, який допоможе цій реінтеграції.

Крим ніколи не був проросійським, він був просовєтським, вважає заступник керівника Центру громадянської освіти «Альменда», кримчанка Валентина Потапова.
«Коли мої друзі приїжджали до Криму, вони говорили: «Ми приїжджаємо в комуністичний заповідник». Цей радянський залишок був настільки потужний і сильний, що його почали використовувати в інформаційній війні. Ми повинні розвінчати міф, що Крим був проросійський, – каже Потапова. – Ще один міф, який сформувався протягом року – це те, що кримчани хотіли перейти в Росію. Не хотіли переходити в Росію. Їх завоювали рік тому. І кримчани 26 числа показали, що вони не хочуть в Росію. Давайте згадаємо кадри того мітингу, коли 12 тисяч людей вийшли до Верховної Ради і сказали, що нічого схожого на державний переворот тут не буде. І тільки тоді, о 4 ранку, з'явилися якісь «зелені чоловічки» з автоматами, які раптом почали висловлювати думку кримчан».
Потапова розповіла, що живе в Криму 52 роки, її мама народилася в Криму. «Історія нашої родини бачила Крим, коли звідти депортували кримських татар, ми бачили Крим в 1954 році, коли в тому районі, де жила моя мама, в Джанкої, з'явилася вода і сільське господарство, і коли Крим став зводитись на ноги. Я вже бачила, як поверталися кримські татари. Я можу точно вам сказати, що все, що було рік тому,  було божевіллям, коли всі ці фактори почали підмінюватись. На жаль, немає нормальної програми та  політики роз’яснення і розвіяння тих міфів, які досьогодні продовжують існувати. Ніколи  Крим не був проросійським, він був просовєтським», – двічі наголосила на цьому Валентина Потапова.

Заступник керівника Центру громадянської освіти «Альменда» вважає одним із пріоритетів реінтеграційної  політики  – зберегти єдиний освітній простір між Україною та Кримом. Для цього – запроваджувати дистанційні курси, екстернатні форми навчання. «Цього року в Криму випускається 12 тисяч абітурієнтів, – каже експерт. – І ми повинні зробити все можливе, щоб якомога більше з них пішли навчатися в українські виші. Вони мають стати тією частиною українського суспільства, яка зберігає свої сім’ї в Криму, але переміщується, будучи студентами, на материкову Україну. Вони мають бути нашими агентами впливу, лідерами думки, доносити істинну правду про Україну  в Крим». Валентина Потапова зазначила, що вже є домовленість з Міносвіти України про те, що кримчанам треба буде приїхати лише на один день і скласти водночас як ЗНО, так і державну атестацію. Але на заваді може стати транспортно-пасажирська блокада. «Цього не можна допусти!», – звертає увагу експерт.

Політолог, керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко  зауважила, що поки існує анексія Криму ніяка реінтеграція,  в тому  традиційному вигляді, в якому вона  може відбуватися,  нереальна.  «Тому тут повинні бути речі, пов’язані з артикуляцією і проведенням певних політик як держави, так і громадянського суспільства в сфері  інформаційної підтримки, питань  освіти і комплексу дипломатичних методів, – каже експерт. – Паралельно з сюжетами на тему реінтеграції ми маємо вирішувати питання, пов’язані з незаконною анексією півострова».

Експерт переконана протиставити позиції Росії можна  політико-дипломатичні методи, постійне  артикулювання теми анексії Криму на різних міжнародних перемовинах. А ще в питанні  Криму може бути актуальна теза боротьби не за територію, а за людей, їхнє  правильне розуміння та усвідомлення ситуації. Політолог вважає хибним твердження про те, що Крим до нас повернеться, коли в Україні запрацюють реформи і стане жити краще. Досвід «Абхазії–Грузії», який корелюється з кримською ситуацією, засвідчує лиш помилковість таких очікувань. Українська влада, на думку експерта, має створювати політику сприяння кримчанам у кожній сфері: бізнесі, освіті, комунікації. Тільки так, вважає Юлія Тищенко, можна прив’язати Крим до України.