Позиція Держдуми РФ щодо євроатлантичних прагнень України не має юридичного підгрунтя

4 червня 2008
Євроатлантичне майбутнє України: Міжнародний форум-II

Звернення Держдуми РФ, у якому президентові та уряду Росії у разі "форсованих кроків" щодо вступу України до НАТО пропонується розглянути питання про вихід із Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією і Україною, не має юридичного підгрунтя. Таку позицію висловив науковий директор Інсти-туту Євро-Атлантичного співробітництва (Київ) Олександр Сушко під час роботи Другого міжна-родного форуму "Євро-атлантичне майбутнє України", повідомляють кореспонденти УКРІНФОРМу.


На переконання експерта, “з боку Росії застосовуються всі дипломатичні важелі, щоб досягти головної тактичної зовнішньополітичної мети РФ - запобігання можливому вступу України в НАТО”. Тим не менше, за його словами, “процедура одностороннього виходу з договору передбачає конкретні кроки, прописані в цьому ж документі. Не існує такої юридичної формули, що могла б одні дії трактувати як інші. Тому звернення Держдуми РФ - це політична риторика”, яка використовується, насамперед, для легітимації зовнішньої політики країни у російському суспільстві.

Коментуючи формулювання, застосовані у зверненні Держдуми, експерт зазначив, що вони побудовані без урахування принципів конкретики. Зокрема, за його словами, немає такого визначення як “форсовані кроки щодо вступу України в НАТО”. “У 2002 році країна проголосила про обраний курс і лише в 2008 має шанси приєднатися до ПДЧ. Назвати це форсованим вступом не можна за жодних обставин”, - наголосив він.

“Насамперед, це рішення є сигналом не тільки для українських, а й для німецьких політиків, які зважають на позицію Росії та вагаються. Він має на меті посилити переконання тих, хто вважає, що вступ України в НАТО погіршить ситуацію з міжнародної безпеки у Східній Європі. Оскільки, якщо внаслідок євроатлантичних процесів в Україні загостриться питання Севастополя, Криму - це аргумент, зокрема, для німців”, - наголосив експерт.

Олександр Сушко також зауважив, що російська сторона має намір повернути ситуацію у 1993-1994 роки. “Це важливо, оскільки йдеться про денонсування договору. Його цінність вичерпується однією статтею, яка гарантує територіальну цілісність (України. - Ред.). Сьогодні Москва застосовує абсолютно передбачуваний інструментарій, про який говорив, зокрема, мер Москви Юрій Лужков щодо ситуації в Севастополі”, - наголосив експерт. Крім питання євроатлантичної інтеграції України, для російської сторони існує ряд інших “подразників” - “УПА, трактування історії, церква тощо, які час від часу стають основною риторикою Москви”.

Кроки України у відповідь, на думку експерта, можуть бути аналогічними і мають відображати позицію державних структур України, зокрема, МЗС.

Водночас, на його переконання, нині необхідно зосереджуватися на практичній реалізації євроатлантичних прагнень України. “Щоб отримати позитивне рішення щодо ПДЧ, необхідно досягати консенсусу на внутрішньополітичній арені України та послідовно виконувати Цільові плани Україна - НАТО”, - підсумував науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко.
 

 

Інші новини


Початок   Попередня сторінка   1   2   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору