Ірина Бекешкіна, для УП. Для мене як для соціолога існує три прикмети початку виборчої кампанії: По-перше, політики починають інтенсивно замовляти соціологічні опитування. По-друге, соціологів починають звинувачувати у "продажності". По-третє, у ЗМІ з’являються фіктивні результати неіснуючих "соціологічних фірм", які проголошують нікому не відомі "соціологи".

Вийшло у світ чергове число часопису "ЄвроАтлантика". Сьогодні це видання є спільним проектом Інституту Євро-Атлантичного співробітництва та Фонду «Демократичні ініціативи».

КИЕВ, 16 июн - РИА Новости, Андрей Лубенский. Информационная политика относительно поддержки вступления Украины в НАТО должна быть изменена с учетом изменившихся реалий, только тогда она может стать эффективной, считает директор фонда "Демократические инициативы" Илько Кучерив.

Відбулася шоста щорічна Асамблея Громадської ліги Україна-НАТО, на якій було вироблено єдину недержавну стратегію сприяння євроатлантичній інтеграції України. До її підготовки долучилися представники РНБО України, посли країн-членів НАТО, а також - громадські організації з усіх регіонів держави. На думку авторів стратегії, в умовах, коли український уряд припинив фінансування Національної програми підготовки вступу до НАТО, саме громадськість має стати найпотужнішим чинником євроатлантичної інтеграції України.

Україна продовжує тримати пальму першості за рівнем корупції серед пострадянських країн. Більшість українців рівень корупції вважають захмарним, але при цьому продовжують давати хабарі. Так вважають українські соціологи.

Прес-реліз підготовлено за результатами загальнонаціонального опитування населення України, опитування підприємців, проведених фокус-групових досліджень та опитування експертів у рамках виконання проекту Ради Європи “Підтримка незалежного урядування: проект протидії корупції в Україні”.

В Українському національному інформаційному агентстві – Укрінформ відбулася презентація чергового номера щоквартального журналу Інституту Євро-Атлантичного співробітництва "ЄвроАтлантика", головною темою якого стала проблема громадської дипломатії в епоху кібервійн.

Російський чинник - один із найважливіших чинників заворушень із яскравим проявом екстремізму, які відбулися у Кишиневі 7 – 8 квітня цього року. Розгром парламенту Молдови й презедентури глави держави - це справа рук підготовлених провокаторів, якими керувала влада. Таку думку під час міжнародного "круглого" столу "Молдова: політична ситуація, перспективи подолання явищ та співпраця з Україною", (Київ 25 травня) висловили представники молдовської опозиції.

Значне ускладнення внутрішньополітичної ситуації в Молдові після парламентських виборів 5 квітня призвело до суттєвих змін у сфері зовнішньої політики республіки. Зокрема, ускладнилися відносини Молдови з ЄС, крім того погіршилися перспективи процесу придністровського врегулювання, в якому задіяні ключові міжнародні гравці. На цьому наголосили учасники "круглого столу" "Молдова: політична ситуація, перспективи подолання кризових явищ та співпраці з Україною", який пройшов в УКРІНФОРМі за участі міжнародних експертів, політиків та журналістів.

Понад двохсот студентів Броварської фінансово-правової академії взяли участь у презентації документального фільму „Україна в НАТО. Міфи і реальність”.

Россия должна быть заинтересована во вступлении Украины в Североатлантический Альянс, потому что ее соседом станет еще одна процветающая и стабильная страна. Эти аргументы понятны в Литве, потому что во время интеграции в НАТО Российская Федерация также была против интеграции балтийских стран в Альянс.

Попри всі розчарування від подій в Україні, ще не час для "української втоми". Адміністрація президента США Барака Обами повинна проводити виважений, практичний діалог з Києвом, оскільки основний інтерес Сполучених Штатів полягає в тому, щоб Україна й надалі розвивалася як стабільна, незалежна, демократична держава з ринковою економікою й дедалі міцнішими зв’язками з Європою та євроатлантичною спільнотою. Саме у цьому месиджі полягає суть рекомендацій адміністрації нового американського президента, розроблених експертами Брукінгс Інституту (США).

У той час, як Вашингтон намагався довести Києву, що за великими міжнародними клопотами адміністрації Обами про Україну теж не забувають, і як доказ – позавчорашній візит першого заступника Хілларі Клінтон до Києва – у посольстві США відбулась відео-конференція з впливовим Інститутом Брукінгса.

Такі рекомендації Бараку Обамі дає в своїй доповіді впливовий у Сполучених Штатах Брукінгс інститут. Цій доповіді під назвою "Рекомендації новій адміністрації США щодо України. Погляд провідних американських експертів" й була присвячена відео-конференція Київ-Вашингтон за участю українських посадовців, експертів і журналістів й авторів доповіді - колишнього Надзвичайного і Повноважного Посла США в Україні Стівена Пайфера, старшого наукового співробітника Інституту міжнародної економіки імені Петерсена (США) Андерса Аслунда і старшого наукового фахівця з проблем енергетичної безпеки Брукінгс інституту Джонатана Елкінда.

Київ – Вашингтон. Якою має бути політика нової адміністрації США щодо України? Цьому питанню була присвячена відео-конференція Вашингтон-Київ, у якій взяли участь провідні політичні та економічні експерти двох держав. Предметом обговорення стали рекомендації новому президенту США Бараку Обамі щодо співпраці з Україною, розроблені групою американських фахівців на чолі з колишнім Послом в Україні Стівеном Пайфером.