Події
Перегляди: 3813
17 листопада 2016

Влада і суспільство – стратегічні цілі аналітичних центрів

Представники аналітичних центрів 16 листопада 2016 року  провели свою  щорічну (вже четверту) конференцію аналітичних центрів, яка цього року мала назву «Розбудова аналітичної спільноти для реформ та змін». Власне відбулася робоча зустріч аналітичної спільноти, яка обговорила  й поточні результати  своєї роботі,  й  ключові виклики для публічної  політики в Україні.

Своє враження і бачення роботи аналітичних центрів в Україні у вступному слові висловив виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Євген Бистрицький.

Євген Бистрицький – виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»

Він відзначив, що в діяльності аналітичних центрів останні роки простежується позитивна  тенденція – перетворення  їх  із таких,  що  лише аналізували ситуацію, представляли людям  своє  бачення стану справ, критикували дії влади, на  інституції, які самі пропонують рішення.  «Після Майдану виявилося, – каже Євген Бистрицький, – як тільки історія затребувала  бачення майбутнього України, бачення реформ,  саме  експерти із аналітичних центрів були здатні на європейському рівні забезпечити це бачення, запропонувати стратегію і програми таких реформ».  За основними напрямками  реформ – децентралізація,  економічні  реформи, дерегуляція, адміністративна реформа,  реформи держслужби,  поліції, освіти, охорони здоров’я  – в усі з них були залучені незалежні експерти аналітичних  центрів, які  створили і нині створюють  разом з органами влади  стратегічні  документи.  Однак сьогодні експертам доводиться відповідати на інші виклики, зауважив Євген Бистрицький, –   нагальною є потреба включати в свої розробки критичний аналіз і вимагати  тих змін, які зараз не відбуваються. Адже динаміка  реформ надзвичайно повільна.

Обговорювати проблеми, які стоять сьогодні перед аналітичними центрами, учасники дискусії  почали  з самокритики. Одна із таких проблем – це низька здатність аналітичних центрів  ефективно комунікувати із органами влади. Експертні  матеріали складні, бо професійні, поєднати глибину аналізу з простотою викладення,  донести  свої  рішення  не лише до тих, хто ухвалює рішення,  а особливо до  населення  – надзвичайно велика здатність, над якою мають працювати сьогодні аналітики.

Суміжною є й проблема невідповідності «запиту й пропозиції» аналітичних матеріалів. На цьому наголосив керівник програми УНЦПД Максим Лациба.

Максим Лациба – керівник програми Українського Національного центру політичних досліджень

«Часто порядок денний органів влади не збігається з порядком денним аналітичних центрів, – зауважив експерт. – Те, що вони хочуть взяти, це не те, що ми їм хочемо продати. Ми їм пропонуємо те,  що їм не треба, а вони хочуть взяти супроводжувальну аналітику, яку ми не зовсім хочемо виробляти». Відтак експерт закликав подумати над якістю своєї аналітичної продукції.

Важливо, на думку Максима Лациби, й визначитися з роллю сучасних аналітичних центрів. «Ми маємо для себе з’ясувати,  це роль сервісу?  – запитав експерт у громади.  –  Беремо замовлення на ринку,  виходимо з аналітикою, беремо за неї кошти і далі знову робимо аналітику… Чи ми – актори політики? Не тільки виробили ці рекомендації, а ще й ходимо,  примушуємо міністрів це реалізувати?».

Не менш гострою, є й проблема  залежності аналітичних осередків від донорів, а також невміння шукати кошти  і розвивати фандрайзинг.   У цьому контексті  директор з розвитку CASE Євген Шульга закликав  дослідницькі осередки розвивати свої можливості  і  залучати, наприклад,  приватні пожертви.

Представники регіональних аналітичних організацій вказували на локальні проблеми, що на місцях ще досі закрито бази об’єктивних даних, звідки б експерти могли брати фактаж для проведення аналізу. Згадували й про   дистанціювання столичних експертів від регіональних, а відтак озвучувалась потреба створення  певної спільноти аналітиків у країні.

Володимир Кіпень – доцент Донецького національного університету та голова Інституту соціальних досліджень і політичного аналізу

Багатьом аналітичним центрам важко віднайти зовнішніх експертів, які б допомогли в становленні організації. Говорили про популізм не лише у владі,  а й серед громадських організацій, які шукають винних, не бажають мати справу з владою, замість того, щоб   знаходити способи впливу на політиків-популістів.

 Олена Кравченко – виконавчий директор міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина”

Думку експертів-аналітиків і представників влади  щодо  можливостей співпраці  представила директор Фонду «Демократичні ініціативи»  імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна, оприлюднивши результати дослідження «Незалежні аналітичні центри та органи влади: чиє просування у двосторонній співпраці?».

Ірина Бекешкіна – директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Вона відзначила, що практично всі представники влади вважають важливою  співпрацю з аналітичними центрами. Мало того, більше половини опитаних представників органів влади хочуть працювати з аналітичними центрами на постійній основі. Але існують системні перешкоди. Аналітична спільнота зазначила, що співпраці з органами влади їй насамперед перешкоджає – нестача  державного фінансування, відсутність належної політичної культури, політична (або комерційна) ангажованість органів влади, та  невміння державних органів працювати з НАЦ. Представники владних структур, зі свого боку, відзначають в числі основних претензій до неурядових організацій: можливу нереалістичність аналізу та відірваність від українських реалій, а також орієнтацію НАЦ у своїй діяльності на міжнародних донорів.

Тож аналітики Фонду сформували  Основні рекомендації щодо посилення впливовості недержавних аналітичних центрів та ефективності співпраці з владою, з яким можна ознайомитися в Аналітичному звіті на сайті «ДІ».

Олена Пристайко, виконавчий директор Офісу зв'язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, закликала,  тим часом, не забувати, що аналітичні центри виступають стейкхолдерами не лише влади, а й суспільства, а відтак визначають його цілі та цінності.

Олена Пристайко –  виконавчий директор Офісу зв'язку українських аналітичних центрів у Брюсселі

«Ми  в останні роки працювали з владою,  штовхали її до реформ, передбачаючи і думаючи, що в суспільстві у нас все нормально, оскільки ми робимо революцію. Однак суспільства дуже вразливі. Нам потрібно не забувати про це і потроху переключатись на  роботу з суспільством, не думаючи, що тут вже все гаразд», – відзначила експертка .  

Підтримав свою колегу і Владислав Галушко (Фундація відкритого суспільства у Європі), нагадавши, що у впровадженні реформ  в Україні велику роль, окрім  внутрішнього чинника (громадянського суспільства), відіграв і зовнішній – партнери з ЄС і США. Однак у сучасних умовах треба бути  готовим,  що  другий важіль тиску може послабшати.

Владислав Галушко   – Фундація відкритого суспільства у Європі  і Тарас Шевченко – Реанімаційний пакет реформ

Суспільство має  бути готове відразу до суто технологічних рішень. Тому аналітичні  центри вже сьогодні мають  шукати емоційний ключ, щоб донести до суспільства ці рішення, щоб  вони були прийнятні для нього.

 

Останні новини з категорії Події

Експерти порадили, як інформаційно бити по російській пропаганді

Звідки українці отримують інформацію про війну та які інформаційні виклики долають - експертне обговорення результатів соцопитування
19 квітня 2024

Більшість українців не підтримує прихід до влади після війни жодної з чинних партій

Експертне обговорення результатів опитування соціологічної служби Центру Разумкоа "Оцінка ситуації в країні, довіра до соціальних інститутів...
12 квітня 2024

«Молодь і люди середнього віку стануть рушійною силою нашого відновлення»

Презентація загальнонаціонального соціологічного опитування Фонду «Демократичні ініціативи», проведеного на замовлення мережі «Вікно Відновл...
29 березня 2024

Більшість українців вірять: Україна відновить свій довоєнний соціально-економічний потенціал

Експертне обговорення результатів загальнонаціонального опитування щодо проблем відновлення України та медіаспоживання громадян, проведеного...
19 березня 2024