Вибори до об'єднаних громад: перспективи та виклики децентралізації в нових умовах
Процесу добровільного об’єднання громад найбільше сприяють додаткові фінансові ресурси, які громади отримують як від держави у вигляді субвенцій, так і від нових джерел надходжень до місцевих бюджетів, а також значно більша самостійність у виробленні рішень і можливість вирішувати проблеми своїх громад самотужки.
Про це під час круглого столу «Вибори до об'єднаних громад: перспективи та виклики децентралізації в нових умовах» повідомив політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Сидорчук. Він представив результати дослідження, проведеного Фондом, який з'ясовував у всіх зацікавлених сторін: які вже є результати децентралізації? Опитали 50 голів об'єднаних громад, а також працівників районних адміністрацій і регіональних експертів.
Експерти відзначають, що об'єднані громади кошти використовують досить ефективно, але їхні проекти переважно короткострокові. Бракує розвиткових проектів, які б збільшували доходи громади в майбутньому, – розповів О.Сидорчук.
Причини відсутності довгострокових проектів – брак досвіду посадовців ОТГ, обмежений час, наданий для реалізації, а також бажання посадовців «залатати діри», показавши населенню конкретні результати і вигоди, що можна отримати від об'єднання. Однак експерти застерігають, що в подальшому брак довгострокових розвиткових проектів «вдарить» по самих об'єднаних громадах – вони не зможуть залучати якісь додаткові кошти, які могла б дати реалізація таких проектів. Чого найбільше бракує керівництву новостворених громад, так це права розпоряджатися землями за межами населених пунктів.
Щодо перешкод об'єднання, то основним фактором опитані назвали спротив зацікавлених сторін: найчастіше це сільські та селищні голови, які не бажають іти на вибори і втрачати свої посади. Експерти говорили про спротив районної влади – і рад, і держадміністрацій, які також побоюються втратити фінансування чи позбутись посад, коли процес об'єднання буде завершений. Більш вираженого характеру цей спротив набуває, якщо районну владу очолюють опозиційні сили.
Ще одна перешкода – небажання окремих громад, що вже отримали додаткові доходи від децентралізації, далі об'єднуватися. Також перепоною для об'єднання називали брак певних законодавчих актів, зокрема – законів про дооб'єднання і про зміну меж районів (законопроект No4676).
Водночас директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства, головний експерт групи з децентралізації Реанімаційного пакету реформ Анатолій Ткачук прокоментував цю тезу так: «Те, що вже утворилися майже 350 об'єднаних громад, свідчить про те, що нормативна база достатня для того, щоб їх утворити і працювати. Досвід 159-ти підтвердив».
На сьогодні 66 громад провели у себе вибори, обрали в свої органи тих, кого хотіли, відзначив начальник відділу адміністративно-територіального устрою департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Мінрегіонбуду Микола Рубчак.
Стримуючим фактором, на думку посадовця, є позиція ЦВК, яка не бачить підстав для оголошення виборів в громадах, які пооб'єднувалися довкола міст обласного значення.
І на думку Анатолія Ткачука, багато в чому своїми рішеннями саботує реформу децентралізації ЦВК.
«Зараз одна з головних проблем — це брак часу. Терміни встановлення результатів виборів більші, ніж залишається до нового року. Фактичні об'єднані громади, які представляють сотні тисяч осіб, не зможуть провести першу сесію та підготувати всі нормативні акти для створення виконавчих органів і прийняття бюджетів. Тому те, що зробила ЦВК, увійде до історії як один із ганебних прикладів її роботи і, сподіваюся, ще буде розслідуватися», — вважає А.Ткачук.
Частково з ним погодився і Директор інституту розвитку територій і один із розробників реформи Юрій Ганущак, зазначаючи, однак, у гальмуванні реформи і провину уряду.
«Зараз не зрозуміла позиція уряду: чи підтримує вона реформу чи ні. Начебто він її підтримує, але реальне відображення його відношення — це бюджет. Що ми там бачимо? Зміни у фінансуванні для тих ОТГ, які об'єдналися в цьому році, почнуться тільки з 1 березня. Технічно я навіть не знаю, як це буде виглядати, не кажучи вже про суперечливість у законах і Конституції. Я не розумію, як взагалі прем'єр (В. Гройсман — ред.) допустив такий величезний політичний ляп — на два місяці залишити управління коштами на районному рівні. У політичному плані це повний провал», — зазначив Юрій Ганущак.
Експерти висловили рекомендації центральній владі щодо процесу децентралізації. Зокрема, ухвалити закони про дооб'єднання і зміни меж районів та про розпорядження землями за межами населених пунктів, законодавчо врегулювати процес передачі повноважень від РДА до об'єднаних громад, відновити державний контроль за рішеннями територіальних громад. А також встановити чіткі терміни виконання етапів реформи, аж до завершення процесу добровільного об'єднання, і переведення процесу об'єднання до обов'язкового характеру під конкретний часовий термін.
Народний депутат Олена Бойко розповіла про законопроекти, над якими працює Рада, і які покликані лібералізувати процес децентралізації та підтримати новостворені об'єднані громади: 4772 і 4773 - про доєднання до вже створених громад тих, які не змогли об'єднатись раніше.
Розроблено ще кілька законопроектів: щодо підтримки інститут старост та щодо фінансування перших виборів за рахунок субвенцій від держави. Також вже підготували новий проект закону про вирішення проблем громад, що об'єдналися в межах різних районів.
«Ми розширюємо можливості добровільного об'єднання громад, уточнюємо повноваження громад та представницьких інститутів цих громад, і підтримуємо вже створені громади, які мають певні проблеми або особливості цього створення», – відзначила нардеп.
Олена Бойко пообіцяла, що ВР надалі підтримуватиме об'єднання громад, і попросила «не опускати руки».
Відео з прес-конференції:
За матеріалами Укрінформу і 24 каналу
