Події
Перегляди: 496
6 липня 2017

«Уявний» референдум показав, що 69% українців підтримують вступ до НАТО

69% українців проголосували б за приєднання України до НАТО, якби такий референдум провели у червні 2017 року. 86% з тих, хто проголосував би «за», вважають, що НАТО дасть гарантію безпеки Україні. У Південному та Східному регіонах рівень підтримки менший – 25% та 32% відповідно. Військовий союз з Росією та іншими країнами СНД підтримали всього 6% усіх опитаних.

Такі результати Всеукраїнського опитування оприлюднив Олексій Сидорчук, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа центрі.

Олесій Гарань, професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, зазначив, що хоча регіональні відмінності зберігаються,  їхній зміст змінився.

«Зараз варіант військового союзу з Росією повністю обвалився. На Сході і Півдні падіння цього варіанту було найбільш драматичним», – зазначив пан Олексій.  Зараз у цих регіонах перевагу надають позаблоковому статусу України.  Вступ до НАТО – на другому місці. «Насправді зростання підтримки вступу до НАТО дуже сильне у цих регіонах. Якщо раніше на Донбасі за це висловлювався 1%, то зараз це 24%», – підкреслив Олексій Гарань.

Олексій Сидорчук зазначив, що для 44% українців головним аргументом проти вступу України до НАТО є побоювання, що це зможе залучити Україну до військових операцій Альянсу.  «Важливо,  що якби була ефективно організована комунікація з цього приводу, то побоювання суттєво зменшилися б», – зазначив пан Олексій. Всього 21% українців знають, як приймаються рішення у НАТО, 12% – вважають, що добре проінформовані про те, що таке НАТО.  Близько 37% українців хотіли б знати про вигоди для України від вступу до Альянсу.

«Зміни у суспільній свідомості і громадській підтримці вступу України до НАТО – це швидше емоційна оцінка стану українського суспільства, яке шукає захисту від російської навали. Це не є, на жаль, усвідомлений, […] базований на знаннях вибір українського суспільства», – підкреслив Борис Тарасюк, народний депутат України (фракція ВО «Батьківщина»), заступник голови Комітету – голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення і контролю за діяльністю дипломатичної служби Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

Владислав Яснюк, радник Віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, зазначив, що кошти, які зараз виділяє держава на інформаційну роботу є незначні. «Ми працюємо над тим, щоб у бюджеті на наступний рік окремим рядком була стаття на інформаційну роботу», – додав пан Владислав.

Науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко завважив, що за часів Януковича формат підготовки до набуття  членства в НАТО  був змінений, а сам  акцент  зміщено  з підготовки до членства в Альянсі до простої двосторонньої  співпраці  Україна–НАТО.

«Сьогодні Річна національна програма спрямована не на визначення двосторонніх заходів співпраці Україна–НАТО,  – пояснює експерт, – а на визначення пріоритетних тем і заходів, які дозволяють Україні готуватися до реального членства в НАТО, з огляду на ті критерії, які сформовані Альянсом і висуваються до всіх потенційних кандидатів».

Олександр Сушко наголосив, що якісне виконання  Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО  посилює аргументи наших союзників в НАТО  на користь майбутнього членства України.

Голова Громадської ліги   «Україна–НАТО» Сергій Джердж  нагадав,  що  головною  тезою, яка утримувала українське суспільство від більш масштабної  підтримки руху України  до  НАТО,  була  та,  що Україна буде втягнута у військові дії, які вестиме НАТО.   «Але життя показало, і  експерти це постійно пояснювали, що НАТО створено  не для того, щоб воювати,  – наголосив  фахівець. –  Натомість  Україна, яка не в НАТО, веде бойові дії, і вже четвертий рій триває українсько-російська війна. НАТО як інституція – не воює, тому що ніхто не дозволяє собі випробовувати на міцність цю безпекову  організацію».

Те, що  Верховна Рада  внесла зміни  у Закон «Про засади внутрішньої і зовнішньої  політики», оголосивши  курс на набуття членства в НАТО стратегічною метою, це вже велика перемога, каже Сергій Джердж.   Зміна законодавчого поля сприятиме тому, що  і президент, і уряд, і Верховна  Рада зобов’язані будуть  виконати все те,  що записано в законі – набуття Україною членства в НАТО, підсумував експерт.

 

Відеозапис прес-конференції українською мовою:

WATCH IN ENG

 

Top