Олексій Сидорчук
Коментарі
Перегляди: 147
26 липня 2017

Українці підтримують децентралізацію, але не відчувають покращення

Згідно з результатами опитування громадської думки, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова з 9 по 13 червня 2017 р., 42% українців підтримують кроки, які здійснює влада в межах реформи децентралізації, тоді як негативно до них ставляться лише 27%. Така оцінка помітно вибивається із загальних суспільних настроїв, позначених критично низьким рівнем довіри до всіх державних інститутів і скептично-підозрілим ставленням до реформаторських зусиль уряду в інших сферах. В умовах зростання суспільного невдоволення та загострення критики з боку політичних опонентів владі вдалося зберегти кредит довіри від громадян у сфері децентралізації.
Водночас лише 16% українців відчули зміни на краще від збагачення місцевих бюджетів протягом 2015–2016 рр., яке стало можливим завдяки фіскальній децентралізації. Стільки ж відчули зміни на гірше; при цьому кількість останніх навіть зросла за останній рік – у серпні 2016 р. таких було всього 8%. Як і раніше, абсолютна більшість – цього разу 55% – зізналися, що не побачили жодних змін від використання додаткових коштів органами місцевого самоврядування.

Парадокс? Не зовсім. Аби краще зрозуміти ці показники, варто поглянути на відповіді тих, хто відчув зміни на краще і на гірше. Представники першої категорії найчастіше відзначали покращення якості доріг (64% з тих, хто відповів, що побачив позитивні зрушення). Ремонт доріг – вочевидь, найпомітніший результат децентралізації, який на власні очі мають змогу спостерігати українці з усіх регіонів. Дещо рідше, але також згадували покращення в інших пов’язаних сферах – благоустрою, санітарного стану біля будинків, житлово-комунального господарства. Іншими словами, ті, хто побачив позитивні зміни від децентралізації, мали на увазі насамперед покращення інфраструктури.

З іншого боку, ті українці, які відчули зміни на гірше, говорили про погіршення в зовсім інших сферах: медичного обслуговування, соціальної допомоги, боротьби з безробіттям.

Очевидно, що відремонтовані дороги – це добре, але брак якісної медицини, скрутний матеріальний стан чи нездатність влаштуватись на роботу турбує звичайних людей куди більше. Питання в тому, чи здатна децентралізація вирішити ці проблеми. Саме лише збільшення повноважень і ресурсів органів місцевого самоврядування навряд чи спроможне суттєво покращити соціальні послуги, тим паче за такий відносно короткий часовий проміжок.

З іншого боку, децентралізація, аби дійсно змінити життя громадян на краще, має йти поруч із секторальними реформами, зокрема у сфері охорони здоров’я, освіти, соціальних послуг тощо. Що ж ми маємо сьогодні? Медичну реформу досі не розпочали, тому говорити про вплив децентралізації на якість медичних послуг поки не доводиться. Повноваження соціального захисту – з різних причин – наразі практично не передали в новостворені об’єднані територіальні громади. Лише освітня реформа як-не-як рухається, хоча й вона далеко не завжди узгоджена з процесами децентралізації. Наприклад, опорні школи, що мають стати взірцем нової якості середньої освіти, створюють переважно поза межами об’єднаних громад – локомотивів децентралізації.

Відповідно, якщо зводити децентралізацію до поліпшення інфраструктури в містах, селищах і селах, то українці вже бачать позитивні зміни від неї. Підтвердженням цього стали й результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, здійсненого в листопаді минулого року: тоді 46% українців помітили покращення заходів із благоустрою у своїх громадах, і лише 5% відчули зміни на гірше. Якщо ж говорити про якісніші та доступніші соціальні послуги, то змін ще варто почекати, адже їх настання залежить не так від децентралізації, як від реформаторських зусиль влади в низці суміжних сфер.

Сергій Сидорчук для "Український інтерес"

Top