Коментарі
Перегляди: 244
26 липня 2017

Українці підтримують децентралізацію, але не відчувають покращення

Згідно з результатами опитування громадської думки, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова з 9 по 13 червня 2017 р., 42% українців підтримують кроки, які здійснює влада в межах реформи децентралізації, тоді як негативно до них ставляться лише 27%. Така оцінка помітно вибивається із загальних суспільних настроїв, позначених критично низьким рівнем довіри до всіх державних інститутів і скептично-підозрілим ставленням до реформаторських зусиль уряду в інших сферах. В умовах зростання суспільного невдоволення та загострення критики з боку політичних опонентів владі вдалося зберегти кредит довіри від громадян у сфері децентралізації.
Водночас лише 16% українців відчули зміни на краще від збагачення місцевих бюджетів протягом 2015–2016 рр., яке стало можливим завдяки фіскальній децентралізації. Стільки ж відчули зміни на гірше; при цьому кількість останніх навіть зросла за останній рік – у серпні 2016 р. таких було всього 8%. Як і раніше, абсолютна більшість – цього разу 55% – зізналися, що не побачили жодних змін від використання додаткових коштів органами місцевого самоврядування.

Парадокс? Не зовсім. Аби краще зрозуміти ці показники, варто поглянути на відповіді тих, хто відчув зміни на краще і на гірше. Представники першої категорії найчастіше відзначали покращення якості доріг (64% з тих, хто відповів, що побачив позитивні зрушення). Ремонт доріг – вочевидь, найпомітніший результат децентралізації, який на власні очі мають змогу спостерігати українці з усіх регіонів. Дещо рідше, але також згадували покращення в інших пов’язаних сферах – благоустрою, санітарного стану біля будинків, житлово-комунального господарства. Іншими словами, ті, хто побачив позитивні зміни від децентралізації, мали на увазі насамперед покращення інфраструктури.

З іншого боку, ті українці, які відчули зміни на гірше, говорили про погіршення в зовсім інших сферах: медичного обслуговування, соціальної допомоги, боротьби з безробіттям.

Очевидно, що відремонтовані дороги – це добре, але брак якісної медицини, скрутний матеріальний стан чи нездатність влаштуватись на роботу турбує звичайних людей куди більше. Питання в тому, чи здатна децентралізація вирішити ці проблеми. Саме лише збільшення повноважень і ресурсів органів місцевого самоврядування навряд чи спроможне суттєво покращити соціальні послуги, тим паче за такий відносно короткий часовий проміжок.

З іншого боку, децентралізація, аби дійсно змінити життя громадян на краще, має йти поруч із секторальними реформами, зокрема у сфері охорони здоров’я, освіти, соціальних послуг тощо. Що ж ми маємо сьогодні? Медичну реформу досі не розпочали, тому говорити про вплив децентралізації на якість медичних послуг поки не доводиться. Повноваження соціального захисту – з різних причин – наразі практично не передали в новостворені об’єднані територіальні громади. Лише освітня реформа як-не-як рухається, хоча й вона далеко не завжди узгоджена з процесами децентралізації. Наприклад, опорні школи, що мають стати взірцем нової якості середньої освіти, створюють переважно поза межами об’єднаних громад – локомотивів децентралізації.

Відповідно, якщо зводити децентралізацію до поліпшення інфраструктури в містах, селищах і селах, то українці вже бачать позитивні зміни від неї. Підтвердженням цього стали й результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, здійсненого в листопаді минулого року: тоді 46% українців помітили покращення заходів із благоустрою у своїх громадах, і лише 5% відчули зміни на гірше. Якщо ж говорити про якісніші та доступніші соціальні послуги, то змін ще варто почекати, адже їх настання залежить не так від децентралізації, як від реформаторських зусиль влади в низці суміжних сфер.

Сергій Сидорчук для "Український інтерес"

Останні новини з категорії Коментарі

Протести вже мають наслідки для влади, так як вимоги, з яких вони почалися, вже розглядаються як невідкладні

Таку думку в коментарі для РБК-Україна висловила соціолог Ірина Бекешкіна
20 жовтня 2017

Створення аналітичних центрів при міністерствах за гроші ЄС: боротьба з корупцією чи її імітація?

Молоді держслужбовці отримають змогу долучитися до процесу державного управління і якісно змінити бюрократичну систему.
18 жовтня 2017

Протестні настрої в Україні не найвищі, але вони є

Організатори мітингу під парламентом обрали гасла, які не зацікавили суспільство. Тому мітингувальників небагато.
17 жовтня 2017

Українці різко змінили свою оцінку діяльності УПА

Ірина Бекешкіна та Олексій Гарань назвали кілька причин, чому у настроях українців стався перелом щодо діяльності УПА.
14 жовтня 2017
Top