Події
Перегляди: 3867
15 березня 2017

«Україна: оцінка реформ» – круглий стіл у Берні

9 березня 2017 року в приміщенні Федерального палацу в Берні – будівлі, де засідають швейцарський парламент і уряд, – відбувся круглий стіл «Україна: оцінка реформ», в якому взяли участь аналітики Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Круглий стіл було присвячено аналізу ключових досягнень і викликів реформ в Україні та перспективам врегулювання конфлікту на Донбасі.

Круглий стіл відкрив президент Українського товариства в Швейцарії Андрей Лужницький,  який у своєму вітальному слові коротко представив учасників круглого столу та  задав тон подальшій дискусії про реформи в Україні.

Першою серед доповідачів виступила директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна. Основну увагу вона зосередила на змінах громадської думки в Україні після завершення Євромайдану. Зокрема, вона вказала на зростання ідентифікації мешканців України як громадян власної держави та посилення відчуття патріотизму. Крім того, експерт зауважила серйозні зміни в зовнішньополітичних орієнтаціях українців: різке падіння популярності ідеї приєднання до Євразійського економічного союзу та зростання підтримки членства в Європейському Союзі, а також помітний ріст кількості прихильників вступу до НАТО.

Дослідниця аналітичного центру Chatham House Катерина Богуславська свій виступ присвятила впливу українських олігархів на процеси реформування всередині країни. На її думку, попри певні успіхи в задекларованій Президентом Петром Порошенком деолігархізації – зокрема, зменшення ролі «газових» олігархів на кшталт Дмитра Фірташа та запровадження системи публічних закупівель «ProZorro» – олігархи продовжують блокувати системні зміни. Експерт наголосила, що серйозні зрушення стануть можливими, якщо міжнародні партнери України та її громадянське суспільство об’єднуватимуть свої зусилля заради впливу на владу.

Тему реформ продовжив політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Сидорчук. Він коротко охарактеризував поточні результати антикорупційної реформи та реформи правоохоронних органів, які лишаються обмеженими попри прогресивні законодавчі зміни. Водночас, на думку фахівця,  нещодавній арешт голови Державної фіскальної служби Романа Насірова дає підстави сподіватись на справжню незалежність одного з ключових антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро – та його здатність ефективно розслідувати корупцію на найвищому політичному рівні.

У свою чергу, співзасновниця Українського кризового медіа-центру Наталія Попович вказала на український феномен реформаторів – вихідців із громадянського суспільства, що брали участь у подіях Євромайдану та згодом вирішили присвятити свою кар’єру втіленню реформ на державній службі попри мізерний офіційний заробіток. Експерт наголосила на важливості реформи державної служби як передумови для успішного впровадження реформ в інших галузях і коротко зупинилась на кількох сферах, де боротьба старої еліти з новими реформаторами найбільш помітна – зокрема, судовій реформі.

Успіх реформ в Україні залежить не лише від спроможності її державних інституцій, а й від їх співпраці з міжнародними партнерами – таку думку висловила депутат і колишній Президент Національної Ради (нижньої палати швейцарського парламенту) Кріста Марквальдер.

У цьому контексті вона наголосила на можливості використання швейцарського досвіду в проведенні реформ і поділилась своїми враженнями від нещодавньої робочої поїздки в Україну.

Завершив першу частину круглого столу, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» та професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань,  присвятив свій виступ перспективам врегулювання конфлікту на Донбасі.

На його думку, переговори в Мінському форматі не мать призвести до компромісів, що суперечать громадській думці в Україні, наприклад проведення виборів на окупованих територіях Донбасі до виведення звідти російський військ. Експерт також наголосив на важливості розрізняти «особливий статус» для окупованих територій, який Москва прагне нав’язати Україні, та реформу децентралізації, яка намагається вирішити нагальні проблеми розвитку українського суспільства.

 Під час секції запитань учасників круглого столу найбільше цікавило кілька моментів. По-перше, було порушено питання про реформу децентралізації в Україні та її основні досягнення. По-друге, увагу привернули антикорупційні зусилля українських правоохоронних органів, зокрема справа Насірова. Зрештою, пролунало питання про двомовність українців і особливості співіснування носіїв української та російської мов. У відповідь доповідачі зазначили, що попри певну схожість зі Швейцарією, в Україні регіональна та мовна ідентичності значно слабші, хоча окремі політичні актори намагаються використовувати мовні розбіжності у своїх інтересах.

Команда Фонду «Демократичні ініціативи» висловлює подяку Андрею Лужницькому та Крісті Марквальдер за сприяння в організації візиту та підготовці круглого столу.

Захід  здійснено в межах «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів», яку реалізує Міжнародний Фонд «Відродження» у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

 

Останні новини з категорії Події

Більшість українців не підтримує прихід до влади після війни жодної з чинних партій

Експертне обговорення результатів опитування соціологічної служби Центру Разумкоа "Оцінка ситуації в країні, довіра до соціальних інститутів...
12 квітня 2024

«Молодь і люди середнього віку стануть рушійною силою нашого відновлення»

Презентація загальнонаціонального соціологічного опитування Фонду «Демократичні ініціативи», проведеного на замовлення мережі «Вікно Відновл...
29 березня 2024

Більшість українців вірять: Україна відновить свій довоєнний соціально-економічний потенціал

Експертне обговорення результатів загальнонаціонального опитування щодо проблем відновлення України та медіаспоживання громадян, проведеного...
19 березня 2024

Відбулася презентація результатів дослідження впровадження НУШ у 5–6-х класах

Експерти обговорили результати дослідження “Нова українська школа” в 5–6-х класах: виклики впровадження”
15 березня 2024