Події
Перегляди: 1889
27 листопада 2012

Україна і досі становить собою серйозний виклик для Європейського Союзу

Як ефективно підтримати українське громадянське суспільство? Це питання після останніх виборів в Україні видається більш ніж важливим. Суперечливий виборчий процес та результати голосування показують, що європейці мають бути  активно залучені до поширення демократичних цінностей в Україні.

За кілька днів після  виборів в Україні і в той самий день, коли  міністри зовнішніх справ ЄС вели дискусію в Брюсселі  щодо майбутнього відносин ЄС – Україна, Інститут справ публічних спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва  організував  експертний «круглий стіл», присвячений  можливостям  підтримки громадянського суспільства в Україні.

«Спостерігачі  зійшлися на тому, що  вибори стали кроком назад у царині демократичного розвитку України», - зазначила Ірина Бекешікна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Серед  негативних тенденцій, які посилилися в результаті  виборчого процесу, пані Бекешкіна   підкреслила:  обмеження прав і свобод людини, вибіркове правосуддя,  розбудова  російської моделі «керованої демократії» в Україні та зростання рівня корупції. На думку Ірини Бекешкіної,  варто зазначити кілька позитивних трендів, зокрема консолідацію опозиційних сил, активізацію громадянського суспільства та готовність громадян захищати свої голоси.

Керівниця Фонду «Демініціативи», вказуючи потенційно можливі загрози розвитку демократії, особливу увагу приділила таким загрозам, як репресії проти опозиції,  побудова  авторитарної системи влади, зменшення ролі парламенту, створення про-урядового «громадянського суспільства», обмеження прав і свобод людини і громадянина та  свободи слова, а також,   врешті,  ізоляція  від західних демократій.

«Для того, щоб покращити ситуацію з демократичними  тенденціями в українському суспільстві, ми повинні займатися просвітою суспільства. Це дозволить українцям  ставати все більш освіченими та свідомими як громадянам, та далі поширювати європейські цінності в Україні», - рекомендує Ірина Бекешкіна. Іншим вагомим напрямом діяльності може бути  заохочення або навіть тиск на політичні партії з тим, аби вони  реорганізували свої структури і стали  більш демократичними. 

Допомога Україні, на думку Ірини Бекешкіної, має бути зосереджена на таких аспектах:

  • Підтримка неурядових організацій, які отримали позитивні оцінки в суспільстві під час виборів. Має бути артикульована цінність цих організацій    на основі їхнього потенціалу, аби не дати їм зникнути. Також надзвичайно важливою  є підтримка  проектів  цих НУО.
  • Підтримка діяльності, що спрямована на зменшення дисонансу між Східною та Західною Україною.
  • Підтримка незалежних засобів масової інформації.
  • Надання допомоги  як неурядовим організаціям, так і громадським активістам, що стали об’єктами  переслідувань.

·     

Експерти, що брали участь у дебатах, дійшли згоди щодо того, що  ми маємо покладатися на потенціал тих НУО, які  довели свою ефективність під час моніторингу виборчої кампанії. В той же час, ми повинні володіти інформацією про ті організації,  що втрачають контакт  з громадянами.

«Згідно з результатами дослідження, погляди та позиції 78% українців формуються під впливом інтернет – медіа та телебачення.  Особливе значення має телебачення, що контролюється урядом. Саме тому,  окрім сприяння організаціям, що зосереджені  на темі демократизації України,  увага також має бути надана  сприянню незалежності медіа-сектору», вважає Пьотр Кажміркевич, експерт  Інституту справ публічних.

 

Учасники заходу дійшли висновку, що Європейський Союз має  підтримувати  більш продуктивно неурядові організації, а також тих експертів, чиї знання та пропозиції можуть бути корисними для українського уряду. Інакше, в Україні не буде проведено жодних важливих реформ. Більше того, уряди країн - членів ЄС мають наполягати на постійному дотриманні демократичні норм та стандартів в Україні. До цього часу ЄС достатньо часто не висував таких вимог, але це має бути головним завданням  польських політиків.  Крім того,  президент Інституту справ публічних Яцек Кухарчик підкреслив  необхідність  кращої комунікації між членами Європейського Союзу: «ЄС має виступати як єдиний актор, оскільки  наявний  наразі дефіцит консенсусу  всередині ЄС  заважає  заохоченню  руху України в бік демократії».

Дискусія була організована  в межах проекту «Підвищення спроможності  українських НДО абсорбувати міжнародну підтримку – огляд інституційних недоліків  та необхідності втручання», що реалізовувався Інститутом справ публічних та Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Проект здійснювався  за фінансової підтримки  Ініціативи реформування місцевого самоврядування та державних послуг Інституту відкритого суспільства (Local Government and Public Service Reform Initiative (LGI)), Фонду ім. Стефана Баторія спільно з Міжнародним Фондом «Відродження» в рамках програми «Схід-Схід: без кордонів».

Останні новини з категорії Події

Більшість українців не підтримує прихід до влади після війни жодної з чинних партій

Експертне обговорення результатів опитування соціологічної служби Центру Разумкоа "Оцінка ситуації в країні, довіра до соціальних інститутів...
12 квітня 2024

«Молодь і люди середнього віку стануть рушійною силою нашого відновлення»

Презентація загальнонаціонального соціологічного опитування Фонду «Демократичні ініціативи», проведеного на замовлення мережі «Вікно Відновл...
29 березня 2024

Більшість українців вірять: Україна відновить свій довоєнний соціально-економічний потенціал

Експертне обговорення результатів загальнонаціонального опитування щодо проблем відновлення України та медіаспоживання громадян, проведеного...
19 березня 2024

Відбулася презентація результатів дослідження впровадження НУШ у 5–6-х класах

Експерти обговорили результати дослідження “Нова українська школа” в 5–6-х класах: виклики впровадження”
15 березня 2024