Коментарі
Перегляди: 138
29 серпня 2017

У гонитві за рейтингами політики підігрують опонентам

Президент України Петро Порошенко вважає одним із головних своїх завдань – консолідацію різних політичних сил в Україні. Про це він заявив під час церемонії підняття державного прапора. За словами президента, втрата державності на початку минулого століття сталася саме тому, що тодішня політична еліта не змогла об'єднатися. Так само і сьогодні – змагання опозиції з владою перетворюється на сприяння агресору. «Незалежність дала нам шанс, і ми не маємо права його втратити», – заявив Порошенко.

Заяви президента і можливість консолідації політичних сил в ефірі радіостанції Голос Столиці прокоментував науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.

Наскільки президент хоче такої консолідації, чи це просто заява в контексті свята? Можливо, на Банковій готують певний план дій?

— Очевидно, що це не тільки заява під час свята. Очевидно, він хотів би, щоби в парламенті існувала, наприклад, більш стійка коаліція, яка здатна була би проводити відповідний курс і уряду, і того, що очікує президент. Питання в тому, чи буде така стійка більшість. Це великий знак питання. Тому, я думаю, коли він говорить про консолідацію, це треба розуміти в ширшому розумінні цього слова. Ви розумієте, у нас демократія. Демократія передбачає жорстку міжпартійну конкуренцію, і це нормально. Проблема в тому, щоб в цій жорсткій міжпартійній конкуренції політики пам'ятали, що ми не існуємо в космосі, ми не існуємо на Місяці та ми не існуємо за десятки тисяч кілометрів від Росії, а ми існуємо з Росією. Тому міжпартійна конкуренція, змагання платформ — так, а дії, які можуть бути використані агресором на свою користь — це інше. Приклад можу навести зовсім недавній, коли з'явилось звинувачення, один із експертів американських сказав, що, можливо, не підтверджено, але, можливо, ці двигуни з України потрапили до Кореї. Це була лише одна з версій. Потім він фактично він стверджував, що це не українська влада, але натомість знайшлась український політик відомий, яка одразу написала про те, що це злочинна діяльність Порошенка, Гройсмана. Тобто непідтверджена якась інформація відразу видається як істина в останній інстанції. Потім цей видалили цей пост із партійної сторінки Facebook.

Тобто, звичайно, є конкуренція, і політики намагаються підвищити свій рейтинг. Ще раз, це є нормальним. Але ми маємо пам'ятати, що не всі засоби для цього є гарними і треба пам'ятати, що, дійсно, є війна. До речі, я хотів би сказати, що дуже багато залежить від журналістів, тому що, на жаль, наші журналісти дуже часто вихоплюють неперевірені факти, хтось щось сказав на Facebook і пішло: все пропало, зрада тощо. Тут насправді велика відповідальність журналістів і редакції, тому що редактори, менеджери гоняться за сенсаціями для того, щоб підняти рейтинги. Зробити це неважко, достатньо подавати скандальні матеріали і неперевірену інформацію. Водночас у нас так багато світлих людей, подій і того, що робиться в країні, і того, що роблять наші армійці на фронті, і те, що роблять волонтери в тилу і дуже багато прикладів, що робить громадянське суспільство, і те, як люди об'єднуються для того, щоб вирішувати питання своїх громад. Але дуже часто ЗМІ цим не цікавиться, тому що тут немає смажених фактів. Так що, я думаю, що ці слова президента про консолідацію треба розуміти в цьому широкому контексті, а історія української народної республіки це підтверджує. Петлюра проти Винниченка, боротьбисти проти Петлюри тощо. І цим скористались, на жаль.

Цього політичного сезону у ВР чого очікувати?

— Є рішення, які треба приймати для того, щоби країна рухалась вперед і, знову ж таки, зрозуміло, що у нас є опозиція ліва, є опозиція права, є опозиція, яка називає себе демократичною, є опозиція відверто популістська, є опозиція з Опозиційного блоку колишнього Януковича. Очевидно, що важко знайти тут спільне, щоб їх всіх консолідувати. Але, я думаю, є завдання-мінімум — це забезпечення бодай ситуативної більшості для того, щоб приймались рішення, які дають уряду нормально функціонували, щоб продовжувалась далі судова реформа, скажімо. Для цього не потрібно, щоб була конституційна більшість 300 голосів. Для цього потрібно 226 голосів і насправді поки що з багатьох питань вдавалось знаходити ці голоси, тобто це не стійка більшість, але вона є, вона функціонує. Я думаю, краще, ніж йти зараз в дострокові вибори, тому що дострокові вибори на основі старого виборчого закону, який не змінений парламентом, вони навряд чи дадуть стійку більшість, більше того новий парламент буде ще більш фрагментований, ще більш поляризований. Почнеться коаліціада, яка затягнеться на багато місяців, і хто цим скористається? Буде період економічної дестабілізації, політичної дестабілізації. Тому, я думаю, що краще виходити з того, що є зараз, тиснути на уряд. Скажімо, тут є роль і опозиції, на те і щука в річці, щоб карась не дрімав. І це є четверта влада — журналістика, і це є громадянське суспільство, це є наші міжнародні партнери, які вимагають проведення реформ, які часто є непопулярними, але які потрібні, щоб країна вижила в цій складній ситуації. І це, я думаю, можливо.

Спікер Андрій Парубій хоче, щоби роботу парламент розпочав з реформи освіти…

— Насправді дуже багато речей йдуть, і вони фактично ідуть одночасно, тобто тут питання тактики, яке питання буде вирішено, винесено першим тощо. Насправді очевидно, що має робитись кілька ключових напрямків — це судова реформа, це антикорупційна діяльність, яка насправді почалась, і ми побачили перші затримання, але цього недостатньо. Потрібна для того, щоби це завершилось вироками, завершення судової реформи. Потрібна пенсійна реформа, медична, земельна і, зокрема, освіти. Я думаю, що просто освіта може бути тим питанням, яке не є настільки поляризуючим і яке штучно не поляризується. Тут нема політичного компонента. Насправді в освіті вже зроблено дуже багато і, в тому числі, великий крок до подолання корупції в освіті — це ЗНО. І ми знаємо, як воно працює, тобто коли зараз діти з села, діти з регіонів можуть потрапляти до найпрестижніших вузів, навіть не складаючи іспитів, і немає при цьому корупції. Тобто це ситуація, яку раніше було важко собі уявити, навіть на початку 1990-х, коли вважалось, що вся ця сфера корумпована і вступ корумпований, і нічого тут зробити не можна. Виявляється, можна зробити. Тому, я думаю, що, можливо, він говорить про освіту як про ту сферу, де легше можна знайти консенсус парламентом.

Оригінал: Голос Столицы

Top