Медіа
Перегляди: 266
13 квітня 2017

Рік уряду Гройсмана: без провалів, але й без проривів

У середині квітня виповниться рік, як Володимир Гройсман очолив уряд України. Чи вдалося йому та його команді за цей час вивести українську економіку з кризи?

Я вам покажу, що таке управління державою! - заявив Володимир Гройсман рік тому.

"Я вам покажу, що таке управління державою!" - заявив Володимир Гройсман рік тому.

"Я вам покажу, що таке управління державою!". З такої гучної заяви рік тому розпочав свою діяльність на чолі уряду України Володимир Гройсман. Ці слова він сказав на емоційному піднесенні у сесійній залі Верховної Ради після свого призначення головою уряду.

Нині емоцій у Гройсмана помітно поменшало. На своїй підсумковій прес-конференції з посмішкою він каже про себе: "Я реаліст-оптиміст". На запитання журналістів, чи він задоволений результатами своєї роботи, прем'єр по-філософськи відповідає, що завжди потрібно бути самокритичним. "А знаєте, той, хто задоволений своєю роботою, тому потрібно йти на пенсію", -  додає прем’єр і задоволено демонструє на слайдах свої успіхи.

На екрані з’являються цифри: "Українська економіка у 2016-2017 роках зростала на - 3 відсотки. Середня номінальна зарплата зросла на 35,4 відсотка. Місцеві бюджети зросли на 50 відсотків. Інвестиції в аграрну сферу склали 62 мільярди гривень" і тому подібне. "Ми почали капітальний ремонт країни", - пафосно підсумовує Володимир Гройсман. Однак чи є чим насправді похвалитися українському прем’єру?

Зростання завдяки попереднім зусиллям

Старший економіст центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський підтверджує, що економічне зростання, хай незначне, але все ж таки в країні спостерігається. Але на його  думку, це заслуга не уряду Гройсмана. "Україна попередні роки стрімко падала, добробут українців знижувався. Зараз ситуація почала вирівнюватися. Але говорити, що це завдяки уряду Гройсмана - це перебільшення", - сказав у розмові з DW Володимир Дубровський. Він наголосив, що зростання відбувається повільно з затримкою в часі й "завдяки попереднім зусиллям та природнім процесам".

За словами Дубровського, українська економіка після трьох років кризи почала поступово оговтуватися від шоку анексії Криму та бойових дій на сході країни, а також через зміну кон’юнктури на світових ринках, зокрема металургійному. Окрім цього, український бізнес почав хоча й повільно, але користуватися перевагами угоди про вільну торгівлю з ЄС. "Хоча при цьому заслуга уряду таки є: почалася, хоч і повільно, дерегуляція в бізнесі", - констатує Дубровський.

Тактичні перемоги без стратегічних здобутків

Те, що впродовж року роботи уряд не мав явних провалів і спостерігалася певна стабільність в економіці України, свідчить про правлінські здібності Гройсмана, вважає  директор політико-правових програм Центру Разумкова Володимир Якименко. Він вказує на те, що прем’єру вдавалося, балансуючи, домовлятися і з парламентом, і з президентом, і більшість законодавчих ініціатив Кабміну були схвалені.

"Уряд не приніс великих розчарувань, але не було й великих проривів у реалізації реформ. Є лише амбітні реформаторські плани, про які говорять, але в реальному житті їх не вдається реалізувати", - зазначає Якименко. На його думку, Гройсману та його команді не вдалося зробити Україну максимально привабливою для іноземних інвестицій, провести велику приватизацію, реалізувати реформи в медицині та галузі освіти. 

Директор Фонду Демократичних ініціатив імені І. Кучеріва Ірина Бекешкіна вважає, що провальною була робота уряду в боротьбі з корупцією. "Є тактичні перемоги - запровадження е-декларування, функціонування системи ProZorro, але немає стратегічних здобутків. Це те, що реально змінює життя людей. З тіні економіка так і не вийшла. А це наслідок того, що з корупцією насправді не боролися", - прокоментувала Бекешкіна на прохання DW. Вона відзначає, що податкову реформу уряду Гройсмана не вдалося до кінця реалізувати, хоча в цьому напрямку є позитивні напрацювання - в Україні таки запрацював єдиний реєстр відшкодування ПДВ.

Камені спотикання для Гройсмана

З критикою Володимир Гройсман погоджується й обіцяє, що реформи в освіті, галузі охорони здоров’я, приватизація держпідприємств, запровадження ринку продажі землі та пенсійна реформа будуть для нього пріоритетами в його наступному році роботи. Це фактично те, чого від українського уряду вимагає Міжнародний валютний фонд (МВФ) в обмін на фінансову підтримку.

Водночас це те, на чому Гройсман та його команда можуть оступитися, припускає Володимир Якименко. "Є проблемні точки у меморандумі з МВФ. Це, зокрема, пенсійна реформа та питання продажу землі в Україні. Воно наштовхуватиметься на спротив суспільства й депутатів Верховної Ради. Це може бути камінь спотикання для уряду Гройсмана", - каже Якименко.

За українськими законами, після року роботи уряд втрачає імунітет на свою недоторканість і парламент може ініціювати його відставку. Попри це, експерт Центру Разумкова вважає, що діючий уряд поки що не змінюватимуть. З ним погоджується й виконавчий директор Центру суспільних відносин Євген Магда. "Поки уряд збереже свої портфелі, оскільки немає реального нового претендента на крісло прем’єра. Хоча після втрати імунітету, в Кабміні будуть ритуальні зміни окремих міністрів. Зокрема міністра інфраструктури Володимира Омеляна можуть звільнити, аби в уряд зайшов хтось з Радикальної партії в обмін на повернення "радикалів" у коаліцію", - прогнозує Магда.

Сам прем’єр-міністр заявляє, що парламентська коаліція не обговорює переформатування уряду.

З-під тіні

Окрім цього, Володимир Гройсман заявив, що не має президентських амбіцій і не збирається балотуватися на посаду президента на наступних виборах. "У 2019 році я братиму участь у президентських виборах  як громадян, який голосує за кандидата в президента України", - запевнив Гройсман і додав: "Я не вважаю, що треба мріяти про посади". Але наголосив, що посада прем'єр-міністра йому подобається.

Водночас аналітики сходять на тому, що Гройсман за рік свого прем’єрства таки став незалежною політичною фігурою і вийшов з-під тіні президента, з яким його асоціювали раніше. "Політичні амбіції у нього є. Але він тверезо оцінює свої успіхи й потенціал, тому поки що не говорить про президентські вибори. Це правильний крок у цій ситуації для нього. Йому ще є над чим працювати", - вважає Євген Магда.

Як відомо, Володимир Гройсман очолив уряд у 38 років і став  наймолодшим головою Кабміну в історії України.

Top