Коментарі
Перегляди: 320
3 квітня 2017

Перезавантаження НАЗК: що це означатиме для боротьби з корупцією

Олексій Сидорчук

Політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва

29 квітня Прем’єр-міністр Володимир Гройсман закликав голову Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Наталію Корчак та інших членів цього органу піти у відставку, звинувативши їх у зриві другої хвилі електронного декларування чиновників і політиків. Корчак відмовилась іти у відставку та зняла з себе відповідальність за проблеми з функціонуванням електронного декларування, звинувативши у цьому Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації (ДССЗЗІ). Поза тим, оскільки Кабінет Міністрів не має права звільняти членів НАЗК, Міністерство юстиції почало розробляти законопроект, який надасть уряду таке право.

Приводом для критики в бік НАЗК стали перебої у функціонуванні електронного порталу на сайті НАЗК, через яких посадовці мали подавати електронні декларації, протягом кількох тижнів напередодні 1 квітня – кінцевого строку подання декларацій. Беручи до уваги схожі дефекти, які проявили себе під час першої хвилі декларування, ймовірно, що і НАЗК, і ДССЗЗІ несуть відповідальність за погану функціональність системи електронного декларування. Водночас, зважаючи на попередні свідчення вразливості обох органів до політичних впливів з боку президента й уряду, проблеми з електронним декларуванням могли виникнути саме з доброї волі перших осіб держави.

Від інтересів президента й уряду, вочевидь, залежатиме і майбутнє НАЗК. Якщо Кабінет Міністрів зможе оперативно підготувати законопроект, який дозволить йому звільняти членів НАЗК, очевидно, що в парламенті доволі швидко знайдуть голоси на його підтримку. Тоді перезавантаження антикорупційного агентства стане питанням часу. Такий розвиток подій може мати різні наслідки.

З одного боку, політична залежність більшості членів НАЗК і регулярні конфлікти між ними вельми заважають його ефективному функціонуванню: за майже рік своєї роботи цей орган не зумів налагодити систему перевірки декларацій, а в його кількох спробах притягнути до відповідальності топ-посадовців було добре помітно політичні мотиви. Зважаючи на недосконалий порядок перевірки декларацій та відсутність системи автоматизованої перевірки, важко сподіватись, що НАЗК ретельно аналізуватиме декларації другої хвилі звітування. Тому оновлення його персонального складу може суттєво підвищити його професійну спроможність і незалежність.

З іншого боку, якщо конкурс на заміщення посад членів НАЗК знову відбуватиметься під контролем уряду чи президента, перезавантаження цього органу, навпаки, лише погіршить ситуацію, бо відкладе перевірку електронних декларацій на невизначений строк. Вірогідно, що саме на такий розвиток подій сподіваються представники ключових органів влади. У такому разі багато залежатиме від здатності громадянського суспільства та міжнародних партнерів, зацікавлених у прогресі України в боротьбі з корупцією, забезпечити максимально прозорий і збалансований відбір нових членів НАЗК.

Top