Медіа
Перегляди: 78
26 листопада 2017

Не прорив і не поразка

У програмі  «Ваша Свобода» із Віталієм Поротніковим на Радіо Свобода  Олексій Гарань, професор політології НаУКМА та Леонід Літра, старший аналітик Центру «Нова Європа» обговрили результати  саміту «Східного партнерства» для України.

П’ятий саміт «Східного партнерства» у Брюсселі – учасники схвалили спільну декларацію. У ній європейські лідери закликали до мирного врегулювання невирішених конфліктів в регіоні. У документі також є пункт щодо європейських прагнень країн-партнерів – визнаються європейські прагнення та європейський вибір зацікавлених партнерів, як зазначено в Угодах про асоціацію.

Ініціатива «Східного партнерства», як відомо, включає Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну.

Віталій Портников: Панове, те, чого побоювалися українські експерти, сталося. У цій спільній декларації щодо самої перспективи європейської інтеграції немає жодного слова. Говориться про сусідство, партнерство, імплементацію...

 

 

 

 

Було занадто багато очікувань, що буде перспектива. У ЄС це не обговорювалося, а чомусь у нас обговорювалося
Леонід Літра

Леонід Літра (переклад): Там є європейські прагнення, але це не визнання перспективи членства. Але було занадто багато очікувань, що буде перспектива. У ЄС це не обговорювалося, а чомусь у нас це обговорювалося, були надії, які не були пов’язані з тим, що обговорювалося на переговорах. Не кожен саміт має приносити якісь суперрезультати. Саміт відбувається раз на два роки незалежно від того, чи є, чи немає результатів, чи є нові пропозиції, чи ні.

Леонід Літра
Леонід Літра

 

У рамках «Східного партнерства» надскладно мати прогресивні декларації, коли є країни, які ставлять на меті різні цілі. Тому компромісний варіант завжди тільки понижує планку. Якби була тільки Україна, Молдова і Грузія, то документ був би більш амбіційний. Більше того, ЄС просить Україну співпрацювати з Білоруссю, Молдовою, з іншими державами. Для України надскладно співпрацювати з Білоруссю, наприклад, у питаннях безпеки. Або ж з Вірменією. Ми нічого не маємо проти цих країн, але вони є в іншій канві – члени Угоди про колективну безпеку, ЄврАзЕС.

 

Боротьба йшла, щоб повторити положення Угоди про асоціацію. Хитромудрий текст. Це не прорив, але це не є і поразкою
Олексій Гарань

 

Олексій Гарань: Боротьба йшла за те, щоб повторити положення Угоди про асоціацію, де про це йдеться. Влітку на саміті Україна-ЄС саме через те, що це не було вписано, Україна відмовилася підписувати фінальну декларацію. Зараз це внесено. Звичайно, трошки хитромудрий текст, але повторено все те, що було в Угоді про асоціацію. Тобто ніякого пониження немає. А щодо підвищення – принципово, практично це мало що означає. Це не прорив, але це не є і якоюсь поразкою.

Двері ніхто не закриває. Нам кажуть: зробіть домашню роботу – втілення Угоди про асоціацію
Олексій Гарань

У нас є останнім часом стремління зациклюватися на формулюваннях. Не маємо на цьому зациклюватися. Мета визначена. Визначена нами. Двері ніхто не закриває. Нам кажуть: зробіть свою домашню роботу. Домашня робота – це втілення Угоди про асоціацію. Це дійсно амбітна програма реформ.

Коли говоримо про «Східне партнерство», маємо якби трошки понизити планку для всіх нас. Це був інструмент, який прийнятий 2009 року, коли ще не було ніяких угод про асоціацію – ні української, ні молдовської, ні Грузії. Тоді це була програма допомоги і стимулювання до просування вперед цих країн.

Олексій Гарань
Олексій Гарань

 

У «Східному партнерстві» є дуже чітка диференціація трьох країн, які декларують свій європейський вибір і рухаються вперед з усіма проблемами, і країни (Закавказзя і Білорусь) «пасуть задніх». Була ідея, щоб зробити «Східне партнерство +» – Україна, Молдова і Грузія. Ця ідея була підтримана на саміті Європейської народної партії, який щойно відбувся у Брюсселі. Цей саміт ухвалив більш глибокі речі, ніж ухвалені на саміті «Східного партнерства».

– Президент України Петро Порошенко під час виступу на саміті закликав «будувати партнерство на засадах розумної диференціації, а не жорсткої однаковості, спільних цінностей, а не короткозорої технократії, смілих амбіцій, а не незграбних виправдань». Однак одна з лідерів опозиційних сил Юлія Тимошенко, яка приїхала в Брюссель на саміт Європейської народної партії, вважає, що це поки що українському керівництву не вистачає бажання бути європейською владою.

 

Розчарування є. Це правда. З іншого боку, і в ЄС визнаються зрушення є
Олексій Гарань

Олексій Гарань: Вона говорить, що розчарування є. Це правда. З іншого боку, і в ЄС визнаються ті зрушення, які є. Нам треба на це реагувати не тому, що це кажуть якісь дядьки з Брюсселя, а тому, що ми теж про це говоримо – про необхідність прискорення реформ, про боротьбу з корупцією, про наслідки перевірки е-декларацій, які не робляться нашими антикорупційними органами...

Ще одна річ, яку конкретно можемо відчути – перспектива скасування плати в роумінгу
Олексій Гарань

Ще одна річ, яку конкретно можемо відчути всі ми, хто подорожує до країн ЄС чи як туристи, чи з науковою метою, чи підприємці – це перспектива скасування плати в роумінгу.

– Пане Літра, якщо говорити просто про європейську інтеграцію України, то які темпи і які реальні завдання стоять сьогодні перед державою?

Леонід Літра: Пріоритетним однозначно є антикорупційний суд. І ще кілька реформ, які були узгоджені в меморандумі про співробітництво щодо надання макрофінансової допомоги. І автоматизація ось цих декларацій. Мова в першу чергу про ті речі, які роблять Україну менш залежною від Росії.

Оригінал: Радіо Свобода

Top