Медіа
Перегляди: 374
1 листопада 2017

Найбільш корумповані в Україні медицина й освіта

25% українців зізнались, що протягом останнього року давали хабарі. Результати дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» на Громадському радіо коментує аналітик Фонду Андрій Сухарина

Анастасія Багаліка: Розкажіть, що, де коли і в кого питали?

Андрій Сухарина: Питали в громадян України, опитування репрезентативне для всієї території України за винятком тих регіонів, де воно не проводилось (окуповані території Донбасу та Криму). Також воно репрезентативне по базових п’яти макрорегіонах: Захід, Центр, Південь, Схід і Донбас. Воно проводилось з 18 вересня по 3 жовтня. Нашими партнерами виступила фірма «Юкрейніан соціолоджі сервіс» і воно здійснювалось за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чехії.

Анастасія Багаліка: Як звучало конкретне запитання, що ви хотіли дізнатися?

Андрій Сухарина: Нас цікавило питання побутової корупції, тому що ми багато говоримо про топ-корупцію і це завжди на слуху. Але менш досліджені питання — як це здійснюється на місцях. Тобто за що і коли люди платять чиновникам. Особливий фокус ми зробили на медицині, тому що, зрозуміло, серед всіх органів, куди люди звертаються, медичні в пріоритеті. Кожен з нас хворіє і звертається по допомогу до медичних закладів.

Анастасія Багаліка: Ви можете охарактеризувати коло корупційних дій: чи це хабарі, кому, про які суми йдеться? Наприклад, не всі люди вважають 50 гривень в кишеню дільничному лікарю хабаром.

Андрій Сухарина: Звісно. І тут дуже розпливчате питання: це подяка, компенсація за низьку зарплату чи це гроші на витратні матеріали (гіпс, бинти, рентген). Але коло наших питань обмежилось дрібною побутовою корупцією. Це вищі і середні навчальні заклади, дитсадки, школи, ясла, медицина, контакти з місцевими чиновниками.

Анастасія Багаліка: 25% ваших опитаних зізнались в передачі хабарів. Чи намагалися ви перекласти це на загальнонаціональний масштаб?

Андрій Сухарина: Я зазначив, що опитування репрезентативне. Відповідно, 25% опитаних (з похибкою 2,3%) — це означає 25% дорослого населення України (понад 18 років).

Анастасія Багаліка: Вони зізналися в тому, що давали хабарі. Що мали на увазі під цими хабарами?

Андрій Сухарина: Ми не уточнювали це питання. Людина могла інтерпретувати на свій розсуд.

Анастасія Багаліка: У вашому дослідженні фігурує цифра 46% опитаних, які зізналися в передачі грошей представникам медичних установ. Як це співвідноситься з цифрою у 25%?

Андрій Сухарина: Це вибірка серед тих 25%, які зізналися в передачі хабара. Тобто серед 25% майже половина говорила про медичні заклади.

Анастасія Багаліка: Стосовно медичних закладів є якась диференціація? Це плата за що конкретно?

Андрій Сухарина: Якщо ми говоримо саме про медичні заклади, то тут можна було вибрати кілька варіантів відповіді. Найбільш поширений — це консультація лікаря і призначення схеми лікування. Серед тих, хто давали хабарі в медичних закладах, це робили більше 41% опитаних. Тобто після прийому, консультації залишали лікарю певну суму. Інші популярні варіанти — операція, якесь хірургічне втручання.

Анастасія Багаліка: І знову ж, це можна розцінювати як гонорар лікарю?

Андрій Сухарина: Можна. Але тут ми повертаємося до іншого нашого питання: ми питали, як були сплачені ці кошти. І абсолютна більшість говорила про те, що давали їх напряму лікареві, який здійснював лікування, без жодних квитанцій. Теоретично це можна розцінювати як гонорар, але якщо б ми говорили про оплату, вона мала би бути зафіксована, з неї мали би піти податки, наприклад.

Інше питання: яким чином ви або ваші близькі розраховувались за медичні послуги? Лише 10% зазначили, що вони отримали їх безкоштовно. Більшість (54%) готівкою без квитанцій, 25% зазначили: благодійний внесок, оплачений по квитанції. Куди далі йшли ці кошти ми не могли розбиратися, потрібно інше комплексне дослідження стосовно того, як функціонують ці благодійні фонди при лікарні. Інший спосіб — готівкою в касу — це було майже 22%. Тобто якщо готівкою сплачується в касу, отримується квитанція. Мабуть, це не можна розцінювати як хабар, скоріше, це практика.

Анастасія Багаліка: В якій сфері найбільше дають хабарі?

Андрій Сухарина: Згідно з опитуванням — медицина.

Анастасія Багаліка: А на другому місці освіта. Чому ці сфери найбільш чутливі до побутового хабарництва?

Андрій Сухарина: Так, на другому місці освіта. Люди стикаються з цими сферами постійно.

Повну версію розмови сможна послухату тут:

Останні новини з категорії Медіа

Ирина Бекешкина: Быстро уходить с Донбасса Россия не будет, но будет «отползать»

Об общественных настроений относительно конфликта на востоке.
19 січня 2018

На жоден компроміс щодо миру на Донбасі, на яких наполягає Росія, українці не згодні

Про це в ефірі Громадського радіо сказала Ірина Бекешкіна, коментуючи дані громадської думки стосовно конфлікту на Сході України.
18 січня 2018

Олексій Гарань: З погляду практичності люди готові прийняти деякі компроміси щодо миру на Донбасі, але на емоційному рівні з ними не згодні

Олексій Гарань прокоментував на 5-му каналі результати опитування громадської думки про те, якою може бут «ціна миру» на Донбасі.
18 січня 2018

Чому люди в окупованому Криму не виходять на масові протести

Ірина Бекешкіна: Незадоволені окупаційною владою жителі Криму не виходять на протести через сильний страх.
18 січня 2018
Top