Події
Перегляди: 183
25 вересня 2017

Напруга в суспільстві – стабільно висока, але очікувати масових протестів найближчим часом не варто

Найближчим часом в Україні не варто очікувати масових протестів, однак напруженість у суспільстві залишається стабільно високою.  Про це під час круглого столу "Соціальна напруженість та протестна активність: погляд соціологів", який відбувася 22 вересня, повідомили експерти.

Згідно з даними соціологічного моніторингу, чергове опитування  якого Інститут соціології НАН України провів у липні цього року, 61% українців оцінюють рівень соціальної напруги в країні як високий.

«Оцінка населенням ситуації, яка склалася в країні, як напруженої, з роками дещо зменшується. Але з іншого боку, вона залишається досить високою, так як за 10 бальною шкалоюі рівень напруженості громадяни оцінили в 7 балів», - зазначила  завідувач відділом соціальної психології інституту Олена Злобіна.

Найвищий рівень напруженості спостерігається в південних регіонах країни, найнижчий - у західних. Разом з тим, людей, які стали вірити в краще майбутнє, стало більше порівняно з минулим роком.

Так, у 2017 році оптимістів стало на 5% більше в порівнянні з 2016 роком. Всього їх серед опитаних 21%. Разом з тим, частка тих, хто вважає, що ніякого поліпшення не відбудеться, в порівнянні з 2016 роком зменшилася на 11% і становить 48%.

«На питання, що найбільшою мірою впливає на зростання напруженості, з величезним відривом населення називає бойові дії на Сході України. Хоча безпосередньо життя більшості людей, які брали участь в опитуванні, це не стосується. Але кожен день переживання того, що в країні йдуть військові дії, створює сильну психологічну напруженість», - зазначила науковець.

Загалом 68% опитаних назвали бойові дії на Сході країни головним фактором, який призводить до зростання напруженості. Близько половини людей вважають, що на напруженість у суспільстві впливає зростання безробіття, а також підвищення тарифів і зростання цін. Також вважають факторами зростання напруженості корупцію - 44% населення, безкарність і свавілля чиновників - 41%, недовіра до влади - 34%. Трохи більше чверті українців називають джерелом напруженості недоступність і низьку якість медичного обслуговування.

«З цього випливає, що реальні питання проблем для українців менш важливі, ніж дії влади», - зазначила Злобіна.

Винними в такій ситуації українці вважають представників влади. 74% провину покладають на бездіяльність Президента, Уряду та Верховної Ради, 52% - на політиків, 42% - олігархів. Близько 30% пов'язують зростання напруженості з діяльністю керівництва РФ.

Реальна боротьба з корупціонерами, поліпшення матеріального становища та умов життя людей, досягнення реального прогресу в ситуації на Донбасі, на думку більшості опитаних, допоможуть істотно зменшити рівень напруженості в суспільстві. Разом з тим більшість українців не вірить у те, що вплинути на це може негайна зміна влади або протести населення.

21% українців готові вийти на вулиці

З огляду на це протестні настрої в країні дещо згасли. За даними опитування, налаштовані брати участь у протестах 21% опитаних, не готові брати участь - 56%. При цьому найменше бажаючих протестувати на Донбасі, всього 11%. Але, як зазначила старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна, прямої залежності від готовності брати участь у протесті і реальних протестів немає.

«Вербальна готовність до протесту у нас була високою протягом усього часу існування України. На мою думку, найнижчий показник у 20% тих, хто готовий брати участь у протесті, - це теж високий показник. Наприклад, у всіх протестах часів Помаранчевої революції і Революції гідності брали участь 15% населення, і цього вистачило», - додала вона.

Разом з тим вчена констатує, що після Революції Переваги в 2015 році, коли обвалилася гривня, 40% громадян висловили готовність брати участь в протестах, але цього так і не відбулося.

Політичні проблеми  збурюють більш заможних 

Олександр Резнік, головний науковий співробітник Інституту соціології НАН,  підтвердив слова колеги, зазначивши, що  в останньому опитуванні  саме 15%  засвідчили,  що упродовж 12 місяців вони так чи інакше  брали участь у протестних заходах.

Найбільш актуальним серед екномічних проблем для протестувальників виявилося підвищення тарифів на комунальні послуги. Проти них протестувало 8,7 % дорослого населення.

Щоб виявити, які саме групи населення виходять на протести щодо певної  економічної  проблеми,  соціологи використали показник середньомісячного доходу. Середнє значення доходів людей, які протестували проти тарифів і  виходили на захист трудових прав чи права на пенсійне забезпечення, виявилося  нижчим за середньомісячний  показник.

Соціолог пояснив –  безпосередні  проблеми, які  хвилюють громадян саме сьогодні,   заторкують  передовсім знедолені маси  населення,   натомість проблеми,  які можуть зʼявитися у майбутньому,  непокоять  ті верстви, які почуваються більш заможними.  Подібним чином відбувається диференціація соціальної напруженості і щодо соціальних проблем.

А от політичні проблеми однозначно активізують соціальну напруженість саме серед заможніших верств населення.

Чи готові протестувати заради справедливості

Згідно з останнім опитуванням, 16% громадян готові виходити на вулиці заради боротьби за справедливість, ще 13% - через неможливість терпіти важке життєве становище. Але для того, щоб спалахнув масовий протест, потрібно, щоб хтось зібрав людей. Однак соціологи констатують - реальних лідерів сьогодні в країні немає. Партіям поки довіряють тільки 6% опитаних.

«Періодично населення виходить на мітинги за вождями. Але в Україні їх уже набралося стільки, що вони тільки перемішуються. Зараз найбільш рейтингових представників політичних партій підтримують в межах від 1,5 до 10%», - зазначив заступник директора Інституту соціології НАН України Микола Шульга. Це при тому, що перед обома революціями були лідери, яким населення довіряло і які мали підтримку понад 30%.

Війна на Сході і бідність населення стримують протестний вибух

Крім цього, на думку завідувача відділом розвитку політичної системи НІСД Петра Бурковського, стримує протестні настрої в країні ще і війна. Він вважає, що розуміння зовнішньої загрози згуртовує людей із загостреним почуттям справедливості і високим рівнем критичного мислення.

«Саме ця категорія людей може ініціювати, організувати і очолити протестні напрямки. Однак серед них є розуміння того, що не дивлячись на всі гострі суспільні проблеми, не дивлячись на їх актуальність, існує серйозна зовнішня загроза - агресор, який тільки і чекає внутрішнього ослаблення. Тому ці люди поки намагаються тримати себе в рамках», - додав Бурковський.

В першу чергу, вчений говорить про волонтерів, яким за даними опитувань найбільше поки довіряють українці. Разом з тим, він не виключає, що бойові дії можуть і прискорити протестний вибух за умови, що війна вийде за межі АТО. Ще одним фактором, який стримує протестні настрої, Бурковський називає бідність.

«Бідність пригнічує протестні настрої, люди щодня займаються питаннями виживання, і це їх відволікає», - вважає вчений.

Масових протестів найближчим часом не буде

У будь-якому разі  ніякі соціальні проблеми, швидше за все, не виведуть людей на вулиці. На думку Ірини Бекешкіної повинен бути фактор, який раптово обурить масу людей одночасно.

«Перед Помаранчевою революцією - це фальсифікація виборів, а перед Революцією гідності - побиття студентів. Поки влада поводиться обережно. Ми бачимо, що як не провокували, але на кордоні нікого не били (перетин кордону Михайлом Саакашвілі - АСН), таких наказів не віддавали », - пояснює вона.

Тому очікувати масових протестів найближчим часом не варто, каже науковець. Однак радикальні збройні протести в країні виникати таки можуть. І це, на думку Бекешкіної, найбільша загроза, яка може виникнути.

Опитування було проведене Інститутом соціології НАН України у співпраці з Благодійним фондом «Інтелектуальна перспектива» з 3 по 25 липня 2017 року за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення. Опитування проводилося у всіх областях України, методом особистого інтерв'ю за місцем проживання респондентів. Всього було опитано 1800 чоловік. Похибка вибірки не перевищує 2,3%.

За матеріалами:  ASN, "ДІ"

Top