На звільненій території Донбасу відбулися розчарування в ідеї тісних союзів із Росією, а також – зміни в сприйнятті населенням самих себе
Українці вбачають компроміс шляхом подолання конфлікту на Донбасі, але не згодні на поступки за всяку ціну, а жителі Донбасу менше за всіх хочуть від'єднання «ЛНР» і «ДНР» заради миру.
Такі результати дослідження, проведеного фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології, які оприлюднено на прес-конференції «Ставлення населення до подій на Донбасі: ціна миру і шляхи подолання конфлікту» 13 листопада.
Політичний аналітик фонду "Демініціатив" Марія Золкіна розповіла, що згідно з опитуванням 75% українців орієнтуються на компроміс як шлях подолання збройного конфлікту на Донбасі. Водночас на мир "за всяку ціну, компроміс із ким завгодно і про що завгодно" згоден лише 21% опитаних, тоді як 54% вважають, що слід погоджуватися не на всі компроміси. Прибічників військового шляху розв'язання конфлікту, згідно з опитуванням, 14% респондентів.
Щодо рамок компромісу думки розділилися в регіональному розрізі.
Так, єдиним регіоном, в якому абсолютна більшість готова йти на будь-які компроміси заради миру, є Донбас – 59,5%. Окрім цього, 30% жителів Донецької та Луганської областей загалом підтримують досягнення домовленостей, але не всі пропозиції заради миру вважають для себе прийнятними.
Що ж до інших регіонів, то мир за всяку ціну підтримують на заході України 9% респондентів, вибірковий підхід до компромісів – 59%. У центральній частині України думки розділилися відповідно 17% та 56%, а на півдні – 30,5% та 46%, на сході – 25% та 56% респондентів.
Стосовно конкретних рішень, які необхідні для відновлення миру, то українці схиляються більше до необхідності примусу Росії вийти з конфлікту шляхом міжнародних санкцій і міжнародного тиску (за таку думку висловилися 35% респондентів), а також успішного відновлення нормального життя на підконтрольній Україні частини Донбасу (29%).
Щодо умов, за яких вибори на окупованій частині Донбасу стануть можливими, українці вважають проведення цих виборів у повній відповідності з українським законодавством (39% респондентів).
Ідею введення міжнародного миротворчого контингенту на Донбасі українці загалом підтримують (53%), негативно налаштовані щодо цього 27% опитаних.
Крім того, згідно з опитуванням, близько половини населення України (49% опитаних) схильне вважати, що політичне майбутнє «ДНР» і «ЛНР» має бути в їх поверненні до складу Донецької та Луганської областей на тих самих умовах, що й до конфлікту. Втім 22%, за даними опитування, згодні, щоб окуповані території повернулися під юрисдикцію України, але отримали більший обсяг незалежності від центральної влади.
Політичне майбутнє не підконтрольних нині Україні територій має регіональні відмінності. Так, позиція, що ці території мають повернутися до складу України на тих самих умовах, домінує в громадській думці на заході – 71%, у центрі – 48% і на півдні – 41%.
Відповідаючи на запитання про те, яке рішення слід ухвалити, щоб на Донбасі відновився мир, за пункт необхідності відділення територій, зайнятих "ДНР" і "ЛНР", від України менше за всіх висловилися жителі самого Донбасу. Так, на заході країни 7,8% опитаних вважають, що від'єднання територій дасть мир у центрі - 8,6%, на півдні - 8,8%, на сході - 9,7, на самому ж Донбасі – 2,4%.
Коментуючи результати дослідження, Марія Золкіна наголосила: «На звільненій території Донбасу відбуваються певні рухи... з'явилося розчарування в ідеї тісних союзів із РФ. відбулися зміни в сприйнятті населенням самих себе».
Керівник проекту «Сильні громади Донеччини» Валентин Краснопьоров також проаналізував дані опитування й оцінив перші результати місцевих виборів, з огляду на те, який вплив вони можуть мати на вирішення проблем на Донбасі.
Він звернув увагу на те, що українське суспільство впродовж останніх півроку (про що свідчать і результати опитування) поступово дерадикалізується, починає шукати точки компромісу. Водночас українці не бажають здавати своїх національних інтересів, й велика кількість громадян, зокрема й на Донбасі (35%), вважають, що не на всі компроміси можна погоджуватися. І це великий плюс – констатував експерт. Він також відзначив, що відновлення українського суверенітету над захопленим Донбасом виграватиметься у думках людей, які там живуть – хто виграє війну за думки цих людей, той і виграє цю війну. «Багато українців, зокрема і на Донбасі, бачать вирішення конфлікту передовсім у відбудові нормального життя на територіях Донбасу, – пояснює Валентин Краснопьоров. – Але поки що цієї відбудови, на жаль, немає».
Експерт акцентував увагу на тому, що в питанні від'єднання «ЛНР» і «ДНР» від України заради миру саме Донбас висловив найбільш негативне ставлення. «Нарешті на Донбасі руйнується міфотворення про незалежність Донбасу, його виняткову особливість від усієї України. Люди на практиці зрозуміли, що Донбас це одна з частин української економічної системи, яка без України просто гине», – каже Валентин Краснопьоров.
Щодо результатів місцевих виборів на Донбасі, то, на думку експерта, вони деякою мірою показали, що монополія «Партії регіонів» там слабшає. «Загалом можна констатувати, що більшість у місцевих радах отримали ті, хто виходить з «Партії регіонів», але одночасно зайшли цілі фракції, не пов’язані з «регіоналами». Таких – від 20 до 40%. Наприклад у Слов’янську – це 25% партій, Новогродівці – 40%». Валентин Краснопьоров вважає, що на наступних виборах у цих партій, які не залучені у стару систему і не мають у своєму складі колишніх представників «Партії регіонів», є шанси стати владою. «Це певна сходинка, ти стаєш опозицією в міськрадах, а завтра – владою, якщо добре працюєш», – констатував Валентин Краснопьоров.
Коментуючи дані громадської думки, народний депутат Єгор Фірсов (фракція БПП) відзначив, що насправді настрої на Донбасі багатогранні. Адже територія Донбасу умовно розділена на три складові – неокуповані, окуповані і прифронтові території. На неокупованій, підконтрольній Україні території відбувається нормальне життя, і дуже важливо, вважає Єгор Фірсов, що там, де раніше спостерігалась певна одноманітність, підтримка однієї партії, домінування думки про братський російський народ і що НАТО не потрібне, нині ці погляди поляризуються і проглядає певний плюралізм.
«Дуже важливо бачити те, що руйнується монополія «Партії регіонів», – каже народний депутат. – Різноманіття результатів виборів свідчить про те, що у Донбасу (підконтрольної території) є майбутнє проукраїнського формату».
На прифронтових територіях, де здійснюються періодичні обстріли, думка громадян відрізняється від тієї, де існує нормальне життя. Там зараз складно, в силу перемир’я люди повертаються додому, але проводити там вибори зараз не потрібно, вважає Єгор Фірсов.
На окупованих територіях узагалі неможливо провести соцопитування, дізнатися думку тамтешніх жителів. «Ті, хто стоїть на проукраїнських позиціях, не можуть про це відкрито сказати, «закриваються» з точки зору безпеки, і дізнатися, які настрої людей на цих територіях, дуже складно, – каже Єгор Фірсов. – Очевидно те, що ця територія поступово віддаляється від життя України. Там ходить російський рубль, активно циркулює своя інформаційна політика, українські канали показують мало. Українській державі там складно призначити свої вибори і важко уявити, як можна провести чесні вибори з тими українськими паріями, які є, скажімо, в Києві чи Красноармійську, чи в Маріуполі», – стверджує народний обранець. Єгор Фірсов переконаний, що виборчий процес на окупованій території організувати неможливо, хоч би як цього хотіли західні та американські партнери.
Досить скептично ставиться Єгор Фірсов і до рішення Верховної Ради про призначення дати виборів у Маріуполі та Красноармійську на 29 листопада. Рішення проходило зі скрипом, тому що воно не базувалося на законі. За словами депутата, для повноцінного процесу потрібно було усунути причини зриву, провести нову кампанію. Він ноголосив, що саме до цього закликав парламентаріїв. «Те, що зараз прийняв парламент – незрозуміле рішення. День виборів перенесли на 29 листопада, але чи можна агітувати в цей час. Закон цього не передбачає, що робити з «днем тиші» в суботу – абсолютно незрозуміло. Хотілося б у парламенті провести «розбір польотів», встановити причини зриву виборів. У Києва повинні з'явиться гарантії, що ці вибори в черговий раз не зірвуться. На жаль, зараз таких гарантій немає. Рятувати ситуацію потрібно буде в ручному режимі, закликати парламентаріїв їхати в день виборів у Маріуполь і Красноармійськ, контролювати ці вибори, закликати громадські організації і ЗМІ приїхати туди і стежити за тим, щоб виборчий процес проходив рівно і без фальсифікації. Бо вибори там нам потрібні чесні і демократичні», – наголосив Єгор Фірсов.
"ДІФ", Інтерфакс
