Аналітика
Перегляди: 1915
24 червня 2010

Молодь Росії, України та Азербайджану в сфері праці

Олена Злобіна, доктор соціологічних наук, завідувач відділу соціальної психології Інституту соціології НАН України


Загалом структура зайнятості молоді в кожній з досліджуваних країн радикально не змінилася. Збереглися певні тенденції як у відмінностях, так і у подібностях між країнами. Водночас з’явилися нові тенденції у різних сферах зайнятості. Розглянемо їх детальніше.
Насамперед проаналізуємо ситуацію із непрацевлаштованою молоддю. Як і раніше, найбільше тих, хто відповів, що є безробітним, тимчасово не працевлаштованим в Азербайджані – 20,2%, в Росії таких виявилося 12,6%, в Україні – 10,8%. Проте порівняно з попередньою хвилею дослідження частка безробітних в Азербайджані зменшилася на 7%, в Україні на 5,2%, а в Росії, навпаки, збільшилася на 5,4%. Якщо у 2003 році ситуація із зайнятістю молоді в Росії вигідно відрізнялася у позитивний бік, наразі вона навіть дещо гірша, ніж в Україні.
Змінилася картина і серед специфічної групи жінок, зайнятих у сфері домашнього господарства. В Азербайджані кількість домогосподарок зросла на 7,2% і становить сьогодні майже п’яту частину молоді (19,8%). В Росії їх також стало дещо більше 10,1% проти 7,3% у попередньому опитуванні. В Україні, навпаки, кількість домогосподарок зменшилася майже на 5% (з 14,5% до 9,6%). Отже, можна констатувати, що відмінності щодо непрацевлаштованої молоді між Україною та Росією практично зникли, натомість ситуація в Азербайджані залишається несприятливою, хоча загалом поступово покращується.

Молодь  Росії,  України та Азербайджану в  сфері праці

Загалом структура зайнятості молоді в кожній з досліджуваних країн радикально не змінилася. Збереглися певні тенденції як у відмінностях, так і у подібностях між країнами. Водночас з’явилися нові тенденції у різних сферах зайнятості. Розглянемо їх детальніше.

Насамперед проаналізуємо ситуацію із непрацюючою молоддю. Як і раніше, найбільше тих, хто відповів, що є безробітним, тимчасово не працевлаштованим в Азербайджані – 20,2%, в Росії таких виявилося 12,6%, в Україні – 10,8%. Проте порівняно з попередньою хвилею дослідження частка безробітних в Азербайджані зменшилася на 7%, в Україні на 5,2%, а в Росії, навпаки, збільшилася на 5,4%. Якщо у 2003 році ситуація із зайнятістю молоді в Росії вигідно відрізнялася  у позитивний бік, наразі вона навіть дещо гірша, ніж в Україні.

Змінилася  картина і  серед специфічної групи жінок, зайнятих у сфері домашнього господарства. В Азербайджані кількість домогосподарок зросла на 7,2% і становить сьогодні майже п’яту частину молоді (19,8%). В Росії їх також стало дещо більше 10,1% проти 7,3% у попередньому опитуванні. В Україні, навпаки, кількість домогосподарок зменшилася майже на 5% (з 14,5% до 9,6%). Отже, можна констатувати, що відмінності щодо непрацевлаштованої молоді між Україною та Росією практично зникли, натомість ситуація в Азербайджані залишається несприятливою, хоча загалом поступово покращується.          

Картина щодо учнівської та студентської молоді змінилася тільки в Росії, причому зміни ці мають негативне забарвлення. Кількість учнів та студентів зменшилася тут з 25% до 17,7%.  В Україні учнів та студентів як і раніше трохи більше 14%,  в Азербайджані – 9%.

У попередньому опитуванні ми констатували помітні відмінності між Україною  та Росією, з одного боку, та Азербайджаном, з другого, щодо найбільшої групи працюючої молоді ­­– робітників ( в тому числі і тих, хто працює у сільському господарстві). Таких було приблизно порівну в Україні та Росії (23% та 25%) і лише 14% в Азербайджані. Тепер цей розрив помітно зменшився. Робітників серед української молоді налічується 21,4%, серед російської – 21,8%, а серед азербайджанської – 16,6%.

Загальна кількість службовців поміж молоді також змінилася по-різному. В Україні їх стало більше майже на 8% (від 21,4% до 29,2%). Така сама ситуація і в Росії (від 21,5% до 28,1%). А от в Азербайджані їх стало навіть трохи менше (від 25% до 23%). При цьому службовців без фахової освіти найбільше сьогодні в Україні (їхня кількість зросла з 5,4% до 12,8%), в той час як кількість спеціалістів із спеціальною освітою серед молоді в Україні залишилася незмінною, а в Росії зросла майже на 5%. Така різниця в принципі очікувана, зважаючи на помітний розрив, який був зафіксований у попередньому опитуванні між Україною та Росією у кількості учнів та студентів. Зараз велика кількість тодішніх студентів і поповнює групу службовців із спеціальною освітою.

Хоча кількість підприємців серед молоді незначна, але на сьогодні їх в Україні удвічі більше, ніж у Росії (6% проти 2,7%). У попередньому опитуванні їх було майже порівну (3,9% проти 4,8%). В Азербайджані ця група кількісно не змінилася і становить 4,8% опитаних. Натомість в Росії кількість керівників серед молоді становить 4,4%  (в Азербайджані 2,8%, в Україні 2,4%).

Зникли відмінності щодо залучення молоді до діяльності у силових структурах. Військових, працівників прокуратури, органів внутрішніх справ тепер серед росіян 2,7% (проти 5,7%), серед українців – 2,4%, серед азербайджанців – 1,4%.

Оцінка перспективи втрати роботи у попередньому дослідженні була найгіршою серед молоді України (припускали таку ймовірність у найближчі два роки 70% опитаних). В Азербайджані таких було 49%, в Росії 40%. На сьогодні ситуація помітно покращилася лише в Україні, де припускають можливість втрати роботи у найближчі два роки 43,8%. В Азербайджані спостерігається незначне погіршення, в Росії також незначне покращення. На сьогодні в Росії кількість тих, хто вважає, що не втратить роботу (41%), перевищує кількість тих, хто боїться її втратити (38,6%). В Україні позитивні очікування мають 41% (проти 43,8% негативних), в Азербайджані 44% (проти 51,6% негативних).

До речі, ця динаміка досить добре співвідноситься у свідомості молоді з цінністю права на працю, яка на сьогодні є найбільшим пріоритетом для молоді усіх країн. Якщо у 2003 році, важливість права на працю за шкалою від 1 (найважливіше)  до 7 (найменш важливе) для молоді Азербайджана становила в середньому 2.58 бала, то у 2009 році практично наблизилася до найвищого значення шкали і становить 1.24 бала. Подібну динаміку спостерігаємо і в Росії (від 2.46 до 1.64) і в Україні (від 2.31 до 1.77).

Висока цінність  права на працю вочевидь має поєднуватися і з тим, які доходи вона приносить. Оскільки дані про зміни доходів молоді в Азербайджані поки що відсутні, порівняймо те, як змінилися доходи молоді Росії та України. Можна констатувати, що хоча доходи молоді підвищилися в обох країнах, розрив залишається дуже помітним. У 2003 році більше половини (68,8%) молодих українців мали особистий дохід до 94$. На сьогодні це вже цифра середнього доходу молоді. Проте в російської молоді середній особистий дохід удвічі більший і становить близько 200$. Значно вищий і середньомісячний дохід сім’ї, який в Україні наразі становить близько 160$, а в Росії понад 390$.

Загальне зростання доходів сприяло підвищенню рівня автономності молоді, що проявилося у зменшенні числа тих, хто проживає разом із батьками. Зараз окремо від батьків проживають 47,4% молоді в Україні, що на 10% більше, ніж у 2003 році (37,4%). Такі ж зміни відбулися і серед російської молоді, тих, хто живе окремо від батьків побільшало майже на 10% (від 41,5% до 51%). Характерно, що в Азербайджані ситуація практично не змінилася. Переважна більшість молоді (69,2%),  як і раніше, й надалі живе з батьками.

Зовсім по-різному виглядає в Азербайджані, Росії та Україні співставлення власних доходів молоді з доходами  батьків. Серед тих, хто змогли чітко визначитися з відповіддю на запитання про те, заробляють вони більше, менше або приблизно однаково порівняно з тим із батьків, хто має вищий дохід, відповіді розподілилися  так (табл.1).

Таблиця 1

Співставлення доходів молоді з доходами батьків (% до тих, хто відповіли)

 

Азербайджан

Росія

Україна

Заробляю більше

54,9

47,7

34,5

Приблизно однаково

27

9,2

34,2

Заробляю менше

18,1

43,1

31,3

 

Як бачимо, в Азербайджані більшість працевлаштованої молоді заробляє або більше батьків, або принаймні стільки ж. Проте сама можливість працювати і заробляти доступна  приблизно половині молоді, оскільки понад 45% опитаних азербайджанців відповіли, що взагалі нічого не заробляють/не отримують. В Росії маємо чіткий поділ на дві основні групи, тих, хто заробляє більше батьків, і тих, хто заробляє менше. Нічого не заробляють/не отримують 26,7% усіх опитаних. В Україні маємо приблизно рівні групи тих, в кого вищі, рівні або нижчі порівняно з батьками заробітки. Водночас в Україні найменше тих, хто нічого не заробляє/не одержує (20,7%).  Слід зазначити, що найбільше змінилася картина в Азербайджані, де у 2003 році відповідали, що заробляють менше батьків 56,5%, а таких, що заробляли більше було 27,1%. Тенденції в Росії не змінилися, а от в Україні відбувся перерозподіл між групами тих, хто заробляє менше (ця група зменшилася від 50,7% до 31,3%) і тими, то заробляє приблизно так само, як і батьки (від 12,1% до 34,2%).

Показником реального стану добробуту молоді може слугувати наявність в особистому користуванні речей, придбання яких потребує значних матеріальних витрат. Типовим прикладом такого свідчення про добробут є власний автомобіль. Хоча в опитуванні йшлося не про власність як таку, а лише про автомобіль, який знаходиться у власному користуванні   респондента, сам факт такого користування свідчить про вищий матеріальний добробут порівняно з загалом. Як і слід було очікувати, найбільше  автомобілістів виявилось серед молодих росіян, яких порівняно з 2003 роком стало більше (від 18,2% до 24,2%). Серед азербайджанців та українців на сьогодні користуються автомобілем по 14%. Водночас, хоча у відсотковому значенні групи в Азербайджані та Україні однакові, динаміка у цих країнах різна. В Азербайджані тих, хто володіє автомобілем, ставало з роками більше (від 6,6% до 14%), в Україні – менше (від 19,5% до 13,9%).

Дещо інакша картина спостерігається стосовно іншого знакового на сьогодні предмету власності – персонального комп’ютеру. У 2003 році його мало у власному користуванні лише 5–10% опитаних. Зараз це, здавалося б, доволі звичний і необхідний атрибут молоді. Ми розглядаємо нині лише сам факт наявності його у користуванні, який хоча і меншою мірою ніж автомобіль, але все ж таки свідчить про певний рівень добробуту власника (рис.1).

 

 Рисунок 1. Кількість тих, хто має в особистому користуванні  персональний комп’ютер

Співставлення даних по країнах свідчить, що темпи комп’ютеризації найшвидші в Росії, де власників ПК серед молоді утричі більше, ніж в Азербайджані, і у півтора рази більше, ніж в Україні. Пояснення такої різниці з точки зору величини доходів в принципі добре узгоджується  з суб’єктивною оцінкою респондентами власного матеріального становища.

Дослідження динаміки самооцінки матеріального добробуту показує, що в усіх країнах відбулося зменшення груп найбідніших і зростання груп з кращою самооцінкою свого матеріального становища. У 2003 році до групи найменш забезпечених, тих, хто ледь зводить кінці з кінцями, кому грошей не вистачає навіть на продукти, віднесло себе 6% росіян 15% українців і 18% азербайджанців. Тепер до цієї групи віднесли себе 4,6% росіян, 4,4% українців (відбулося падіння на 10%) та 10,4% азербайджанців. Зменшилася і наступна група, предстьавнпкам якої вистачає грошей на продукти, але не вистачає на одяг. Знову таки в Україні темпи зменшення відповідного соціального прошарку найвищі. Частка пердставників цієї групи зменшилася в Україні з 43,3% до 27,7%, в Росії відповідно з 27,2% до 16,4%,  в Азербайджані з 47,2% до 32,6%. Частка тих, кому грошей вистачає на пробукти та одяг, але не на купівлю речей тривалого користування подібна в усіх країнах і коливається близько 40% (в Україні 44,8%, в Росії, 43,3% в Азербайджані 38,4%). Таких, хто без проблем може купувати речі тривалого користування в Україні та Азербайджані, по 16%, а в Росії удвічі більше – 32,3%. Отже, як і раніще, росіяни помітно відрізняються не лише рівнем доходу, а й вищою його самооцінкою.

Таблиця 2

Динаміка самооцінки молоддю рівня добробуту (%)

 

Україна

Росія

Азербайджан

 

2003

2009

2003

2010

2003

2010

Ми ледь зводимо кінці з кінцями.  Грошей не вистачає навіть на продукти

14,5

4,4

6,2

4,6

18,2

10,4

На продукти грошей вистачає, але купівля одягу викликає фінансові ускладнення

43,0

27,7

27,2

16,4

47,2

32,6

Грошей вистачає на продукти і одяг.  А от купівля речей тривалого користування (холодильника, телевізора) є для нас проблемою

33,5

44,8

51,9

43,3

29,4

38,4

Ми можемо без проблем купувати речі тривалого користування.  Проте для нас важко купувати справді дорогі речі

7,0

 

 

16,3

14,2

32,3

4,4

16,2

Ми можемо дозволити собі достатньо дорогі речі – квартиру, дачу та багато чого іншого

0

0,6

0,5

0,2

0

0,8

Суб’єктивна оцінка власного добробуту великою мірою визначає загальну задоволеність життям. Судячи з проаналізованих вище оцінок, рівень задоволеності мав би підвищуватися в усіх країнах і особливо в Росії. Проте насправді частка незадоволених власним життям помітно зменшилася лише в Азербайджані (з 58,8% до 44,8%). В Україні та Росії зниження рівня незадоволеності не зафіксовано. Проте якщо в Росії частка молоді, яка задоволена своїм життям, помітно перевищує частку тих, хто ним незадоволений (66,6% проти 31,9%), а Азербайджані задоволених, хоч і не набагато, але все ж такі більше порівняно із незадоволеними (53,2% проти 44,8%), то в Україні це співвідношення зараз негативне, частка задоволених своїм життям (47,5%) вища за частку незадоволених (48,9%), решта вагалася з відповіддю.

 

Останні новини з категорії Аналітика

Чернігівщина: як виживає аграрна галузь області в умовах війни і що заважає її відновленню

Втрати і здобутки в сільському господарстві на Чернігівщині в умовах війни аналізують Лариса Бєлич та Микола Кірєєв
29 березня 2024

Великі запаси зброї. На які країни Україні варто звернути увагу — Омар Ашур

Успішні зусилля оборонної дипломатії та стратегічної комунікації на Глобальному Півдні здатні не тільки змінити перебіг подій на фронтах
26 березня 2024

На Сумщині кошти на відновлення залучають у міжнародних структур

Сергій Ханін проаналізував, як реалізується стратегія відновлення інфраструктури Сумської області, що значною мірою фінансується коштом між...
26 березня 2024

India: Position Paper

У цьому позиційному матеріалі окреслено історичні, економічні та суспільно-політичні реалії Індії та надано рекомендації для розвитку україн...
25 березня 2024