Кожен депутат особисто визначився щодо ратифікації

290
25/02/2017

Нижня палата парламенту Нідерландів 23 лютого схвалила запропонований урядом законопроект щодо ратифікації Угоди про асоціацію України та Європейського Союзу. Документ підтримали 89 із 150 депутатів, 55 — висловилися проти. На відміну від інших питань порядку денного, голосування з українського питання проводили за особливою процедурою: кожен із депутатів мав відповісти, чи підтримує він ратифікацію, після чого голоси було підраховано, повідомляє «Європейська правда».

Голосування відбулося увечері в останній можливий день: відучора  Палата представників припинила роботу на період до завершення парламентських виборів, призначених на 15 березня, і відновить засідання вже в новому складі.

Лідер Соціалістичної партії Нідерландів Гаррі ван Боммель уже після голосування закликав депутатів окремим рішенням зобов’язати Україну підписати додатковий політичний документ, що стосуватиметься Угоди про асоціацію Україна—ЄС. Проте ця пропозиція не знайшла підтримки в Палаті представників. І хоча чимало українських ЗМІ вже поспішили оголосити, що процес ратифікації завершено, проте Угоду ще має затвердити Сенат і підписати король. Уже відомо, що голосування у верхній палаті відбудеться після виборів до нижньої. За попередніми підрахунками, нині в Сенаті достатньо голосів для ратифікації  Угоди.То чому голосування відкладено й чи не вплине це відтермінування на настрої сенаторів?

З таким запитанням «Голос України» звернувся до політичного аналітика Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва» Марії Золкіної.

— Попри те, що склад Сенату змінюватися не буде, а оновлюватиметься тільки склад Палати представників, в обох палатах сидять представники одних і тих самих партій. І дебати, які можуть розгорнутися в Сенаті навколо голосування, однозначно вплинуть на передвиборну кампанію.

Справді ситуація в Сенаті, з точки зору підтримки ратифікації Угоди, краща, ніж ще донедавна була в Палаті представників, хоча йдеться про незначну перевагу, буквально пару голосів. І зважаючи на те, як перед минулорічним референдумом  маніпулювали Угодою, які ярлики на неї навішували і якого «політичного монстра» зробили з України винятково на догоду своїм внутрішнім електоральним цілям, для нас справді краще, що голосування в  Сенаті відкладено. Тому що не буде аргументів продовжувати цю маніпулятивну дискусію.

Нині й на лівому, й на правому флангах у Нідерландах намагаються зібрати електорат, загублений іншими партіями. Особливо стараються ліві партії. Але, звичайно, до цього прагнуть і ліволіберальна партія «B66», і партія «Християнсько-демократичний заклик». Що стосується останньої, то попри те, що під час референдуму вона виступала швидше проти ратифікації Угоди, але в лавах християнських демократів є багато симпатиків України або таких, що лояльно до неї ставляться. І саме з представниками цієї партії у Сенаті нині прем’єр-міністр Марк Рютте намагається домовитися щодо підтримки Угоди (і, швидше за все, вони так і зроблять). Водночас демонстрація такої лояльності нині може позначитися на передвиборній кампанії партії.

Як на мене, Сенат проголосує за ратифікацію, але розслаблятися не треба. За попередніми символічними підрахунками, розклад партійної підтримки Угоди про асоціацію України та ЄС: 50 на 50. І все залежатиме навіть не від партійної прихильності до України, а від персональної готовності окремих депутатів підтримати цю Угоду.

Наталя ФІЛІПЧУК,
Голос України

Top