Події
Перегляди: 474
29 березня 2017

Децентралізація на Черкащині: перші результати реформи

Децентралізація на Черкащині: перші результати реформи. Фото: "Український інтерес"/Олександр Бобровський

Перші новоутворення об’єднаних територіальних громад Черкащини, яких у регіоні нині шість, діляться своїм досвідом. Загалом в області на різних стадіях об’єднання перебувають 18 громад. Представники обласної влади кажуть про амбітні плани у 40 об’єднаних територіальних громад (ОТГ) до кінця 2017 року. Але доволі часто процес децентралізації спотикається через протидію районних влад, які не бажають втрачати свої повноваження. Про це 28 березня йшлося на круглому столі “Сучасний стан децентралізації в Черкаській області: основні досягнення та виклики”. Захід відбувся за ініціативи Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва в обласному центрі – Черкасах. Співорганізаторами виступили Реанімаційний пакет реформ та ГО “Молода Черкащина”.

Як свідчать соціологічні опитування, проведені Фондом “Демократичні ініціативи”, головними плюсами децентралізації в Україні є отримання громадами додаткових фінансових ресурсів та більшої самостійності в ухваленні рішень. Це відзначають самі представники ОТГ.

Круглий стіл “Сучасний стан децентралізації в Черкаській області: основні досягнення та виклики”. Фото: “Український інтерес”/Олександр Бобровський

“Більшість опитаних наголосила на додаткових фінансових ресурсах, що є неабияким стимулом. До того ж акцентувалось на більшій самостійності в ухваленні рішень, які ОТГ отримують в новому статусі”, – зазначив політичний аналітик Фонду Олексій Сидорчук.

Окрім того, важливу роль у впроваджені реформи відіграє досвід ОТГ, які вже функціонують.

“У багатьох громадах змінюється думка населення щодо того, чи варто об’єднуватись, коли вони бачать, як функціонують сусідні громади, у яких вже цей процес завершено”, – каже він.

Олексій Сидорчук (другий зліва): ОТГ отримують більше фінансів та самостійності. Фото: “Український інтерес”/Олександр Бобровський

Водночас на сьогодні є ще чимало чинників, які заважають реформуванню. Йдеться насамперед про спротив з боку зацікавлених сторін. Зокрема, з боку сільських голів, які не бажають йти на вибори і ризикувати своїми посадами. Іноді протидію здійснюють і представники органів районної влади – ці бояться втратити ресурси та повноваження, а деякі депутати райрад часто агітують проти об’єднання громад. Є і ще один момент: окремі громади, які внаслідок процесу децентралізації вже збагатилися, не бажають ділитися своїми доходами із менш заможними сусідами.

“Були і певні законодавчі прогалини. Деякі проблеми вже вирішено: ухвалено два необхідні закони, які дозволяють приєднуватися до вже створених ОТГ і створювати ОТГ із громадами з різних районів. Це важливі фактори, які мають сприяти об’єднанню громад”, – констатував  Олексій Сидорчук.

Суттєво стримує процес децентралізації і низька поінформованість українців про суть реформи, зазначив прес-секретар Фонду “Демократичні ініціативи”, заступник головного редактора порталу “Український інтерес”  Юрій Горбань. Так, третина українців взагалі нічого не чули про децентралізацію, 54% громадян – щось чули про неї, ще 31% – підтримують її.

“До людей треба йти. Найкращий спосіб комунікації – це живе особисте спілкування. Звичайно, це легше зробити на рівні села, селища, містечка, що дає змогу донести суть реформи на кожній вулиці. Добре також працюють дошки оголошень. Як тільки з’являється стенд місцевої влади – відразу поінформованість громадян зростає. Звичайно, виступи в місцевих ЗМІ теж дають результати. Крім того, тепер є хороший інструмент – соцмережі. В селах, де проведено інтернет, є така можливість спілкування з людьми”, – радить фахівець.

Юрій Горбань (праворуч): До людей треба йти і пояснювати суть реформи. Фото: “Український інтерес”/Олександр Бобровський

Він також зазначив, що сьогодні у суспільстві дуже низький рівень довіри до влади: уряду, президента, Верховної Ради, правоохоронних органів та судів. Тим часом таку довіру не втратили активісти, волонтери, громадські організації та ЗМІ. Тому у Фонді “Демократичні ініціативи” закликали місцеві медіа та громадські організації активніше брати участь в обговоренні та висвітленні реформи місцевого самоврядування.

На думку Вячеслава Осадчого, підприємця та лідера громадської організації “Крок назустріч”, процес об’єднання територіальних громад сьогодні якщо й відбувається, то хіба що за ініціативи та доброї волі окремих представників місцевої влади.

Вячеслав Осадчий (праворуч): Місцеві чиновники, особливо районного рівня, часто-густо саботують, гальмують реформу. Фото: “Український інтерес”/Олександр Бобровський

“Більшість сільських та селищних голів не розуміють та з острахом ставляться до реформи децентралізації. Місцеві “реформатори” – чиновники, особливо районного рівня, часто-густо саботують, гальмують, забалакують об’єднавчі процеси на місцях. Ситуація ускладнюється відсутністю широкої роз’яснювальної роботи серед населення щодо переваг реформи. Тож маємо через “пень-колоду” децентралізацію помножену на “обережне ставлення” громадян до влади та її ініціатив і, як результат – не менш “обережне ставлення” населення не тільки до процесу, але й до самої реформи децентралізації як такої”, – висловив свою думку Вячеслав Осадчий.

“Проте, як на мене, процес пішов і його вже не зупинити. Інша справа – яких зусиль буде вартувати реалізація цієї реформи”, – зазначив лідер ГО “Крок назустріч”.

Своєю чергою, заступник директора Департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА Сергій Даниленко повідомив, що нині у регіоні функціонують шість ОТГ. Йдеться про Білозірську, Єрківську, Мокрокагарлицьку, Стеблівську, Набутівську, Тальнівську об’єднані громади. За місяць до цього переліку мають додатися ще чотири об’єднання.

“На 30 квітня в нас заплановано вибори в чотирьох ОТГ: Селищенській Корсунь-Шевченківського району, Степанецькій Канівського району, Ротмистрівській Смілянського району і Шполянській міській Шполянського району”, – розповів він.

Олександр Даниленко (праворуч): Перші три ОТГ регіону вже мають позитивні зміни. Фото: “Український інтерес”/Олександр Бобровський

Сергій Даниленко запевнив, що перші три ОТГ регіону вже мають значні позитивні зміни і, зокрема, у нарощенні фінансових ресурсів. За його даними, в 2015 році у Білозірській, Єрківській і Мокрокалигірській громадах власні ресурси становили на рік близько 10 мільйонів гривень. А вже 2016 року зросли вчетверо – до 40,5 млн грн. Крім того, ще 40 мільйонів надійшли із бюджетів вищого рівня.

“Завдання області – на кінець року створити 40 об’єднаних територіальних громад. Але це  – не самоціль. Головне, щоб вони були спроможні. А спроможність передбачає якість послуг, які отримуватиме населення цих громад”, – поділився амбітними планами представник облдержадміністрації.

Про свій позитивний досвід роботи об’єднаної громади на Черкащині розповів голова Білозірської ОТГ Володимир Міцук.

“Перше, що ми зробили, придбали для комунального підприємства новий трактор. Проклали  три дороги з новим покриттям на 1,9 мільйонів гривень і 15 кілометрів освітлення доріг. Створили Центр надання адміністративних послуг, де надають 50 видів послуг.  Прийняли на баланс лікарню і створили там центр первинної медико-санітарної допомоги. Поміняли газові котли на котли із твердим паливом”, – зазначив він.

Володимир Міцук (в центрі): Наш бюджет зріс майже вшестеро. Фото: “Український інтерес”/Олександр Бобровський

Серед досягнень Володимир Міцук також назвав заміну вікон у школі, амбулаторії та будинку культури села Ірдинь. У цьому ж селі надано 5 квартир для лікарів та дітей, позбавлених батьківського піклування.

“Наш бюджет зріс майже вшестеро. Я за те, щоб всі прокинулися, і скрізь були створені об’єднані громади. Як у Польщі зробили”, – закликав він.

Директор Черкаського Центру розвитку місцевого самоврядування Сергій Слинько зазначив, що  об’єднавшись, села досягли позитивних змін.

“Надходження від прямих податків зросли  загалом учетверо, тоді як  по Україні ці показники зросли втричі. Тобто черкаські ОТГ – серед найкращих. Громади досить успішно використовували кошти. Є ще моменти, над якими доведеться попрацювати. Наприклад, у селі Мокра Калигірка немає лікаря. А от у Білозір’ї підвищили зарплатню лікарям”, – розповів він.

Як свідчать дослідження Фонду “Демократичні ініціативи”, найбільше коштів ОТГ витрачали на потреби, пов’язані з ремонтом та розбудовую інфраструктури в їхніх громадах. Зокрема, найчастіше гроші вкладались у ремонт доріг, утримання закладів освіти, благоустрій територій та ремонт і реконструкцію закладів соціально-культурної сфери. Доволі поширеною практикою в ОТГ були також заходи з енергозбереження.

Водночас експерти закликають вкладати кошти у довгострокові проекти, тим самим  підвищуючи надходження до бюджетів – відкривати нові підприємства та створювати нові робочі місця, приваблювати приватних інвесторів тощо.

Олександр Максимов, староста села Ірдинь у складі Білозірської ОТГ, бачить свої плюси у реформі. Сьогодні він не залежить від районної влади, менше часу витрачає на “паперову роботу”, а  вирішує господарські  проблеми.

Олександр Максимов (зліва): Мені комфортно працювати, коли я переймаюся господарськими питаннями. Фото: “Український інтерес”/Олександр Бобровський

“Мені нині комфортно працювати, коли я переймаюся безпосередньо господарськими питаннями: благоустроєм, комунальним підприємством, водопостачанням і водовідведенням. До речі, щодо водовідведення: я довгий час домагався, щоб у нас запрацювали очисні споруди. Тепер вже розробляється проект будівництва очисних споруд, і думаю, що  цього року він буде реалізований”, – повідомив староста.

Як відомо, Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва започаткував серію круглих столів щодо стану децентралізації в Україні.

Зазначимо, що подібні заходи вже відбулись в Чернівцях, Запоріжжі та Черкасах. Обговорення перебігу реформи пройде ще у двох містах: 5 квітня в Краматорську та 11 квітня в Одесі.

Портал “Український інтерес” виступає інформаційним партнером проекту.

Дмитро Павленчук, “Український інтерес”

Top