Медіа
Перегляди: 225
4 серпня 2017

Тиск на антикорупціонерів чи політична боротьба – коментар експертів

Кримінальна справа Державної фіскальної служби проти громадської організації «Центр протидії корупції» має політичну мотивацію, кажуть експерти. Однак якщо одні вважають, що окремі представники влади таким чином тиснуть на антикорупціонерів, інші схильні вбачати в цій справі помсту за політичну діяльність очільника організації Віталія Шабуніна.

Політичний експерт Володимир Цибулько оцінює ситуацію з кримінальною справою проти «Центру протидії корупції» (ЦПК) як суто політичну боротьбу. На його думку, це той випадок, коли політична діяльність камуфлюється під громадську.

«Діяльність самого пана Шабуніна давно стала політичною і спрямована на певне політичне середовище. Це ознаки прямої політичної конкуренції» – каже експерт.

Це ознаки прямої політичної конкуренції

Володимир Цибулько

Він вважає, що справу проти ЦПК ініціювали депутати, і саме тому нею займається Державна фіскальна служба, а не нові антикорупційні інституції: Національне антикорупційне бюро чи Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Метою ж цієї кампанії є вирівняти умови між політиками та громадськими організаціями, адже довіра до громадського сектору дещо вища, ніж до парламенту, зазначає Цибулько.

Це навряд чи нашкодить самому Шабуніну, але додасть напруги симбіозу президента, Верховної Ради та громадських рухів

Володимир Цибулько

«Це навряд чи нашкодить самому Шабуніну, але додасть напруги доволі успішному симбіозу президента, Верховної Ради та громадських рухів», – прогнозує він.

 Дещо не поділяє думки політичного експерта науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.

«Опосередковано діяльність антикорупційних громадських організацій може вважатися впливом на політику, але я б це не називав політичною боротьбою», – каже він.

Гарань припускає, що держслужбовців, які тепер повинні декларувати свої статки, дратує контроль з боку неурядових організацій. Саме тому свого часу в закон про е-декларування були внесені правки, що змушують антикорупційні громадські організації декларувати свої статки, впевнений він, адже практичних підстав для цього немає.

«Центр протидії корупції», як й інші громадські організації, проходить подвійний контроль: проходить міжнародний аудит – а повірте, що міжнародний аудит копає до копійки, – крім того, вони подають звіти в ДФС», – пояснює він.

Ця справа є ознакою того, що активістів намагаються дискредитувати, звинувативши у несплаті податків, припускає виконавчий директор «Центру протидії корупції» Дарія Каленюк. Вона згадує, що подібні справи були і раніше, але їх закривали з формулюванням «відсутність події злочину». Ця справа, як і попередні, має ознаки фіктивної, вважає Каленюк.

«Нині влада шукає будь-які приводи, щоб ускладнити наше існування і дискредитувати в очах як українського суспільства, так й іноземних партнерів», – впевнена антикорупціонерка.

Радіо Свобода звернулося до Державної фіскальної служби з проханням прокоментувати порушення кримінальної справи проти «Центру протидії корупції». У відомстві відмовилися коментувати це під запис, натомість пообіцяли дати письмову відповідь.

А позафракційний депутат Віталій Купрій, який стежить за подіями навколо антикорупційних організацій, вважає, що влада Порошенка просто боїться їх і тому намагається завадити їхній діяльності. Купрій також схильний сприймати подібні справи у єдиному контексті зі спробами законодавчо обмежити активність антикорупціонерів або ж перевіряти їхні статки.

Очевидно, що режим Порошенка бореться з тими, хто викриває його злочини

«Якщо всі події разом зв’язати, то очевидно, що режим Порошенка бореться з тими, хто викриває його злочини. Тому я думаю, що буде тяганина, будуть певними процесуальними діями відволікати від головного: від боротьби громадськості з корумпованими чиновниками», – припускає депутат.

Олексій Гарань висловлює побоювання, що громадська думка покладе відповідальність за переслідування ЦПК лише на Петра Порошенка. При цьому сам він не думає, що саме президент зацікавлений в припиненні діяльності громадських організацій. Він нагадує, який розвиток мав скандал із правками до закону про е-декларування.

Спроба кинути тінь на громадські організації може позбавити президента, прем’єра необхідної підтримки як з боку громадських активістів, так і з боку міжнародних структур

«Президент запропонував внести зміни до закону, які в принципі були схвалені активістами, і направив їх як невідкладні до Верховної Ради. А Верховна Рада навіть не включила їх до порядку денного, і тепер вони відкладені до осені. Це спротив тих, хто не хоче бути під контролем активістів, – переконаний експерт. – Мені здається, що така спроба кинути тінь на громадські організації може позбавити президента, прем’єра необхідної підтримки як з боку громадських активістів, так і з боку міжнародних структур».

Гарань вважає, що проти ЦПК грають ті ж члени парламенту, які свого часу голосували за е-декларування для антикорупціонерів: «Ці депутати є, на жаль, практично в усіх фракціях. Думаю, далі ми будемо знати більше, хто обстоює ці драконівські зміни та намагається створити образ ворога з громадських організацій».

Коментуючи можливі наслідки згортання антикорупційної діяльності для міжнародного іміджу України, Володимир Цибулько не схильний вважати, що це може стати причиною скасування безвізового режиму, наданого, зокрема, після прийняття низки антикорупційних законів.

Якщо президент напряму вносить на прохання громадських активістів зміни в законодавство, мені здається, він займає їхню сторону

«Навряд чи президент відступить від того шляху, який пробивав, тиснучи на фракцію в парламенті саме по безвізовому пакету, в якому був і закон про електронне декларування, – вважає він. – Якщо президент напряму вносить на прохання громадських активістів зміни в законодавство, мені здається, що в цій ситуації він займає їхню сторону».

Однак експерт погоджується з Гаранем в тому, що подібні ситуації ілюструють наявність реваншистських настроїв у представників колишньої політичної еліти.

«Часом дії деяких груп впливу у владі створюють можливості для реанімації колишніх політсил», – визнає він.

Громадські активісти іноді теж мають розуміти, що досягти мети можна не тільки шляхом гучних заяв, а й шляхом копітких переговорів з владою

А Олексій Гарань радить не забувати, що в кожній структурі є як ті, хто намагається будь-що вберегти свою посаду, так і прихильники реформ. «Це обопільний процес. Громадські активісти іноді теж мають розуміти, що досягти мети можна не тільки шляхом гучних заяв, а й шляхом копітких переговорів з владою», – пояснює експерт.

Оригінал статті : Радіо Свобода

Top