Події
Перегляди: 587
18 липня 2017

Громадська думка стосовно непідконтрольного Донбасу

70% українців вважають, що задля встановлення миру на Донбасі потрібно йти на компроміси. Однак всього 18% готові до миру за будь-яку ціну. Чим ближче до лінії фронту, тим більша підтримка компромісного вирішення конфлікту.  Такі результати загальнонаціонального опитування оприлюднила Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

«Більшість вважає, що все те, що передбачено Мінськими домовленостями або висувається Росією, насправді  не є важливим для встановлення миру», – додав Олексій Гарань, професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. І зауважив, що це  треба враховувати, коли ми думаємо, що може лежати в межах компромісу.

Більше половини українського населення підтримують пропозицію законодавчо визнати непідконтрольні території Донецької та Луганської областей окупованими.

«Я думаю, що 85% наших громадян, навіть серед тих, які виступають за визнання територій окупованими, не знають подальших наслідків, до чого це призведе і взагалі навіщо це робити або чому не варто це робити. Поінформованість нашого населення, в цих дуже важливих питаннях, на мою думку, низька», – зазначив  Георгій Тука, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України.

Тим часом Олексій Гарань зауважив: і  щодо блокади ОРДЛО, і щодо визнання непідконтрольних  частин Донбасу тимчасово окупованими територіями громадська думка виступає більшістю. «Тому це потенційне рішення  влади, яке ще, до речі,  не прийняте, відповідає загальним настроям. Громадська думка є достатньо потужним чинником впливу на владу, і влада мусить це враховувати».

Поінформованість населення могла би бути значно вищою, погоджується із Георгієм Тукою голова «Громадського телебачення Донбасу» Олексій Мацука, якби журналісти, блогери та активісти  менше вдавалися б до ретранслювання  політичного  популізму.  Медіа-експерт представив результати дослідження, зокрема про використання мови ворожнечі у друкованих засобах інформації по обидві лінії розмежування в Донецькій області, виконаного ГО «Донецький інституту інформації». Основний висновок  – на непідконтрольній частині  Донбасу активно  формується дуже негативна думка про Україну, на українській частині –  такого контенту лише 2%. Але чим далі від фронту, тим  войовничість у  статтях блогерів,  коментаторів соцмережах та й загалом активістів знов зростає. Олексій Мацука закликав  і журналістів, і активістів до дискусії щодо стосунків між громадянами України – підконтрольної і непідконтрольної її частин та іншими регіонами, і висловив сподівання, що  національні меді залучаться до діалогу щодо мирного врегулювання ситуації.

55% українців бачать політичне майбутнє так званих «ДНР» і «ЛНР» у складі України на довоєнних умовах. На Сході такий варіант підтримали 47% респондентів. «Слід сказати, що зростає кількість тих, хто не хоче надавати цим територіям хоч якоїсь автономії», –  зазначила пані Бекешкіна.

Міжнародний тиск на Росію та відбудову нормального життя на підконтрольній території Донбасу вважають найбільш дієвими способами вирішення конфлікту. Рішення про блокаду торгівлі з «ДНР» і «ЛНР»  підтримали 47% респондентів.  Однак,  Ірина Бекешкіна, зазначила, що консолідованої думки щодо можливих варіантів внутрішньої політики в українців немає. Вона додала, що у порівнянні з минулим роком, зменшилась кількість людей, які вважають, що задля встановлення миру потрібно припинити фінансування цих територій, визнати російську другою державною та впровадити федеративний устрій.  69% українців висловились за посилення контролю виплат внутрішньо переміщеним особам, щоб уникнути зловживань.

Коментуючи дані дослідження, завідувач відділу розвитку політичних систем Національного інституту стратегічних досліджень Петро Бурковський звернув увагу на три цифри, які можуть слугувати своєрідним меседжем  для зовнішньополітичних партнерів. «52% погоджуються на компроміси задля миру, проте не на будь-які з них; 55% хочуть, щоб Донбас повернувся на територію України на тих же самих умовах, на яких вони були раніше до конфлікту; і ще 65% говорять, що вони згодні на введення міжнародного контингенту миротворчих сил. Який меседж в цьому полягає для наших зовнішньополітичних партнерів? Це те, що Мінські домовленості справді  не можуть бути основою для продовження діалогу між Україною і Росією  чи в «нормандському форматі», чи у форматі Великої сімки, чи у форматі Великої двадцятки чи навіть на рівні ООН. Люди просто не сприймуть ці рішення і ніколи їх не підтримають. Це загрожує і внутрішньополітичним конфліктом в Україні, і загостренням збройної боротьби між Україною і Росією, тобто потрібно шукати нові виходи і враховувати думку населення», – Петро Бурковський.

Введення міжнародного миротворчого контингенту підтримали 60% опитаних. Південь – єдиний регіон, де кількість противників дещо переважає (38% – проти, 36% – за). «Останнім часом виникла тенденція, коли Південь стає взагалі тривожним регіоном, який не менш тривожний, обережно кажучи, ніж Донецька та Луганська області. І на це треба звернути увагу – особливо на Одеську область у цьому регіоні», – підкреслила пані Бекешкіна.  

«Ми повинні чітко розуміти, що перспектива розгортання миротворчої місії ООН на сході України є на сьогодні майже нереальна», – додав Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки «Центру Разумкова». Він також застеріг, що наполегливе обстоювання  ідеї  введення миротворчих сил може в певний  може призвести до ситуації, яку ми сьогодні не воліємо розглядати,  йдеться про миротворчі сили Російської Федерації або СНГ. «Танки з такою символікою і касками вже були помічені в 2014 році», – нагадав експерт і резюмував, що  ідея миротворчої місіє є привабливою, але треба усвідомлювати й ті  ризики та  умови, за яких вона може бути здійснимою.

За матеріалами УКЦ і ДІ

Відеозапис з прес-конференції українською мовою

WATCH IN ENG

Top