Комунікатор реформ
Перегляди: 120
19 жовтня 2017

Медична реформа: 10–20% на «вторинці» оплачуватиме пацієнт, інше – відшкодовуватиме держава

19 жовтня Верховна Рада проголосувала за медичну реформу

В рамках проекту «Просування реформ в регіони»  про найбільш дискусійні питання медичної реформи спілкуємося  в ефірі Громадського радіо  з  виконавчою директоркою Благодійного фонду «Пацієнти України» Ольгою Стефанишиною.

Дмитро Тузов: Існує серйозна опозиція медичній реформі. Я чув, що мова іде про створення «фінансового монстра», який буде в ручному режимі розподіляти кошти. Це немаленькі кошти, називаються 80 мільярдів гривень і 100 мільярдів гривень. Ця ситуація може збивати запал стосовно прийняття медичної реформи, враховуючи рівень корупції в країні.

Ольга Стефанишина: Я б хотіла почути аргументи стосовно того, що тоді робити. Можна створити 100 монстрів по всій країні, трошки менших. Ми все одно будемо розуміти, що в країні є ризики корупції. Моя думка як громадського активіста полягає у тому, що одного монстра легше контролювати, ніж всіх монстрів по всій країні. Якщо роздати кошти на місцевий рівень, невідомо, що там буде відбуватися. Це по-перше. По-друге, не знайшли інші країни світу нічого кращого, ніж централізоване забезпечення медичними послугами. У когось це Національна служба здоров’я, як у Великій Британії (за таким принципом хочуть зробити в Україні), десь це по-іншому працює, але все одно є якийсь бюджет, який повинен розподілятися на центральному рівні.

Національна служба здоров’я не буде тримачем цих коштів, вона буде їх розподіляти, але робити вона це буде відповідно до наданих послуг. В казначействі будуть знаходитися кошти, а Національна служба здоров’я буде оператором цих коштів. Коли в електронній системі будуть з’являтися пацієнти, яких будуть обслуговувати наші державні установи, Національна служба здоров’я буде це записувати в електронній системі і відшкодовувати ці кошти з національного бюджету. Те, що це буде «монстр», є фікцією.

Дмитро Тузов: Але ж це суперечить самій ідеї децентралізації. Чому ми вважаємо, що люди на місцях не можуть контролювати бюджети? Можливо, їм навіть буде ближче.

Ольга Стефанишина: Буде можливість. У нас будуть госпітальні округи, де будуть прийматися рішення на місцевому рівні. Ніхто не буде обділяти людей на місцях у можливості впливати на систему, вони будуть вирішувати, які їм потрібні клініки. Цього ніхто не відбирає. Оперувати на національному рівні системою охорони здоров’я правильніше, ніж розпорошувати цю систему по областях.

Базова допомога буде плануватися і фінансуватися з національного рівня.

Ірина Соломко: Я б хотіла зацитувати ексклюзивні дані, які  для нашої програми підготував фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Було проведено спеціальне соціологічне опитування у вересні 2017 року, коли тема медичної реформи досить активно  комунікувалася. 31,9% українців протягом останніх трьох років давали гроші чи цінності (хабар) працівникам державних установ здоров’я. 48,3%  опитаних вважають ці кошти хабаром. З цих майже 32% 24,9%  коштів було надано як благодійний внесок, 21,6% готівкою, у 74,8% випадків гроші давали лікарю, який проводив лікування. 41,3% випадків, коли давали хабар за консультацію лікаря та призначення схеми лікування.

31,7% опитаних сказали, що реформа системи охорони здоров’я безумовно потрібна, загалом потрібна 40%, не потрібна 7% і важко сказати 21%.

Ці цифри вас спантеличують чи доводять, що реформа назріла?

Ольга Стефанишина: Ми проводили схоже дослідження, відповіді були схожі. Українець не довіряє системі охорони здоров’я. Українці звикли лікуватися самостійно, через інтернет, через друзів, ворожок, тому що медицина у нас насправді платна, коштує вона дорого, а ефективність від неї невідома.  Всі це знають і розуміють, крім наших народних депутатів, які досі вважають, що у нас безоплатна медицина, 49 стаття Конституції діє.

Одна з правок стосувалася прибирання співоплати, щоб знову зробити цю медицину безоплатною. На вторинній ланці, на третинній ланці Україна не зможе забезпечити всіх безоплатним лікуванням без співоплат. Або ми будемо стояти в чергах по півроку, щоб потрапити до якогось спеціаліста, або давати хабарі, як зараз.  

Дмитро Тузов: 18 жовтня в ефірі Громадського Радіо голова парламентського комітету Ольга Богомолець називала медичні тарифи, які є в Міністерстві охорони здоров’я, але їх не оприлюднюють. Там мова йде про сотні тисяч гривень за певні медичні процедури. Суми вражають. Яким чином зараз це вирішувати, коли у людей не вистачає грошей на те, щоб платити такі кошти?

Ольга Стефанишина: Голова парламентського комітету дуже часто каже речі, які не відповідають дійсності. Наприклад, що медична реформа вб’є сільську медицину, швидку допомогу, насправді відбудеться навпаки. Щодо тих тарифів, про які вона каже, я б хотіла подивитися, що вона має на увазі. Ми розуміємо, що лікар має заробляти нормальні гроші, щоб він хотів працювати. Але лікар повинен це робити офіційно. Для того, щоб він робив це офіційно, тарифи і потрібні, але ніхто не каже, що ті послуги, які будуть надаватися в спеціалізованих лікарнях, будуть на 100%  оплачуватися пацієнтами. Наскільки мені відомо, розрахунки велися так, що 10–20% буде оплачувати пацієнт, а інше – держава. Ідеться про вторинну і третинну допомогу. Первинна допомога обов’язково буде безоплатною.  

_______________________

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони», який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і "Європейською правдою" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є відповідальністю видання і жодним чином не віддзеркалює точку зору Європейського Союзу.

Оригінал: Громадське радіо

Top